Захисна мережа: Україна убезпечила енергосистему приєднанням до ENTSO-E

Військові дії Росії проти України повністю змінили розклад і на ринку міждержавної енергетичної інтеграції. Раніше Україна була з’єднана з енергетичними системами РФ та Білорусі. Відтепер зі зрозумілих причин не може бути жодних відносин з енергетиками цих країн. Більше того, ворог щодня свідомо руйнує інфраструктуру наших енергомереж.

Учора, 16 березня, відбулася інтеграція енергомереж України та Європи, до якої готувалися останні п’ять років. Цю подію ще називають здобуттям «енергетичного безвізу» з Євросоюзом.

Енергетична євроінтеграція

Енергосистеми України та Молдови повністю синхронізовані з енергомережею континентальної Європи ENTSO-E. Відповідне рішення ухвалено об’єднанням системних операторів ENTSO-E 11 березня 2022 року. Фізичні дії щодо з’єднання енергосистем проведено протягом 16 березня. До цього з енергосистемою Євросоюзу було синхронізовано лише Бурштинський енергетичний острів – умовну територію на Заході України, ізольовану від об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України.

НЕК «Укренерго» готувалося до синхронізації з ENTSO-E протягом п’яти років, з 2017 року, та забезпечила технічну готовність української енергосистеми до синхронізації. За ці п’ять років сукупні інвестиції в розвиток енергетичної інфраструктури, зміцнення ІТ-інфраструктури та кіберзахисту становили понад €700 млн. Зрештою Україна виконала всі ключові технічні умови для інтеграції до ENTSO-E. Синхронізація планувалася на 2023 рік, однак через напад Росії на Україну ЄС вирішив прискорити синхронізацію.

Тимчасове ізолювання від енергосистем Росії та Білорусі почалося 24 лютого і мало тривати три дні. Однак того ж дня почалася війна, відповідно, про зворотне підключення до енергосистем «братських країн» не могло бути. З того часу 20 днів українська енергосистема працювала ізольовано, але стабільно. Частота мережі підтримувалася лише на рівні 50 Гц.

“Укренерго” протягом трьох днів успішно провела випробування роботи енергосистеми в ізольованому режимі. Після завершення випробувань Україна відмовилася відновлювати паралельну роботу з енергосистемами російського агресора та Білорусі. Водночас «Укренерго» подало заявку на прискорену синхронізацію з європейською енергосистемою. Вона була підтримана міністрами енергетики країн ЄС та об’єднанням системних операторів ENTSO-E», – розповідають у НЕК «Укренерго».

Зрозуміло, що Україна могла набагато раніше синхронізувати з Європою роботу енергосистем. З технічного погляду Україна могла приєднатися два роки тому. Знадобилася війна, щоб партнери погодилися і все вирішилося за лічені дні.

ENTSO-E поєднує європейських операторів систем передачі електроенергії (TSO). 39 членів TSO, що представляють 35 країн, відповідають за безпечну та скоординовану роботу європейської енергосистеми – найбільшої взаємозалежної електричної мережі у світі. Синхронна зона континентальної Європи (CESA) є найбільшою синхронною електромережею у світі та забезпечує понад 400 млн клієнтів у 24 країнах, включаючи більшість країн ЄС.

Що зміниться

Основні зміни у зв’язку з приєднанням української ОЕС до ENTSO-E передбачають:

1. Можливість отримання електроенергії з ЄС посилює надійність функціонування ОЕС та енергобезпеку України. Цей дозволить Україні отримувати електроенергію, навіть якщо РФ продовжить знищувати нашу енергетичну інфраструктуру і тим самим зберегти стабільну роботу енергосистеми.
2. Відсутність зв’язку з енергосистемами Білорусі та РФ позбавляє передумов шантажу відключенням.
3. Україна отримала можливість експортувати свою електроенергію до інших країн та зможе полегшити повний перехід європейських країн на відновлювані джерела енергії.
4. Прихід на український ринок європейських постачальників електроенергії сприяє посиленню конкуренції на внутрішньому енергоринку.
5. Можливість залучення інвестицій у оновлення застарілої інфраструктури та розвиток нових технологій.

«Після закінчення війни синхронізація відкриє і для України, і для Європи широкі можливості для розвитку енергетичного ринку, переходу на відновлювані джерела енергії та зміцнення енергетичної безпеки Європи», – відзначив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький .

Звісно, приєднання української мережі до ENTSO-E не вирішує всі проблеми одразу. Має бути велика організаційна робота.

«Тепер у нас другий етап цілі – це синхронізація ринків. Це те, що дасть змогу вже спокійно купувати-продавати електроенергію. Хоча можливості для імпорту-експорту електроенергії з Європою вже є у межах міждержавних зв’язків. Зараз ми працюватимемо, щоб максимально швидко створити можливість комерційних перетікань», – розповів міністр енергетики України Герман Галущенко в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна».

Важливо й те, що синхронізація має призвести до якісних змін і внутрішньому енергоринку. При цьому про зниження цін на електроенергію в поточних умовах навряд чи може йтися. За фактом з початку бойових дій рівень розрахунків у системі впав приблизно на 30%.

«Це, безумовно, позитив. Але ж це велика відповідальність! Це якість та надійність постачання, але це і платіжна дисципліна. Це конкуренція та демонополізація, але це і наближення до європейських цін», – зазначає Олексій Кучеренко, народний депутат України.

До початку бойових дій Світовий банк оцінював економічні переваги від синхронізації ОЕС України з ENTSO-E орієнтовно $1,5 млрд щорічно. У поточних умовах будь-яку екстрену допомогу української ОЕС можна вважати безцінною.