Відсутність аукціонів УЗ із продажу металобрухту позначилася на всіх галузях економіки

Металобрухт є стратегічною сировиною при виплавці сталі на металургійних підприємствах. Його наявність особливо важлива для забезпечення стабільної роботи заводів в умовах війни, що триває. Водночас на ринку утворився дефіцит металобрухту, який спричинений загальним зниженням брухтозаготівлі, різким збільшенням його експорту та призупиненням аукціонів «Укрзалізниці» з продажу сировини. Ситуація, що склалася, виглядає якщо не штучною, то багато в чому надуманою, а чиновники не поспішають її вирішувати. 

Суть проблеми

З вересня минулого року «Укрзалізниця» призупинила реалізацію металобрухту на відкритих аукціонах. Спочатку УЗ хотіла добитися права на експорт сировини, але не отримала дозволу від Кабміну. Навесні УЗ планувала відновити продаж, але до реалізації цього наміру справа не дійшла.

В УЗ стверджують, що продажам заважала недосконалість нормативної бази. За словами народного депутата України Муси Магомедова, у відповідь на його депутатське звернення «Укрзалізниця» вказала на неможливість проведення торгів згідно з чинними редакціями Порядку відчуження та передачі в оренду (найм) майна державних АТ, затвердженого постановою Кабміну №1032 від 22.09.2023 р. та Порядку розпорядження майном АТ «Укрзалізниця», затвердженого постановою  №1054 від 22.11.2017 р.

Водночас багато вказує на те, що Укрзалізниця може продавати сировину, незважаючи на нібито недосконалість нормативної бази.

«УЗ має юридичні можливості проводити торги та реалізовувати металобрухт через електронну торговельну систему «Прозорро.Продажі» згідно з положеннями постанов №1032 та №1054. Також передбачено механізм, коли рішення про продаж брухту приймається не в рамках повноважень менеджменту УЗ щодо постанови №1054, а через погодження Кабміном шляхом ухвалення відповідного розпорядження КМУ, але «Укрзалізниця» наполегливо не хоче використати цей спосіб», – наголошує депутат.

Зі свого боку «Укрзалізниця» у грудні 2023 року ініціювала зміни до постанови №1054. Держкомпанія навіть була готова відновити з березня аукціони з обсягами до 20 тис. т металобрухту на місяць. Проте зміни «зависли» у надрах Кабміну, а торги не відновили.

Ситуація посилюється відсутністю профільного міністра після звільнення у травні Олександра Кубракова та планами поділу Міністерства розвитку територій та інфраструктури на два окремі відомства. За таких умов ніхто не захоче брати на себе відповідальність за важливі рішення.

Вплив на галузь

«Укрзалізниця» – найбільша держкомпанія, де утворюється металобрухт, із річним обсягом реалізації на рівні приблизно 10-13% від обсягу внутрішнього споживання брухту. До припинення продажів питома вага постачання металобрухту «Укрзалізниці» у структурі закупівель металобрухту найбільших українських метпідприємств становила близько 10-11%.

Через припинення продажу брухту у 2023 році «Укрзалізниця» не виконує власні плани з продажу металобрухту. Минулого року держкомпанія продала лише 76,4 тис. т, тоді як 2022-го – 113 тис. т при планових 170 тис. т.

Призупинення продажів УЗ металобрухту безумовно вплинуло на металургію. Це призвело до збільшення витрат операторів, внесло суттєві зміни до політики компаній та балансу ринку, ставши додатковим негативним фактором у складних поточних умовах роботи українських метпідприємств. Зокрема, призупинення продажів залізничного металобрухту призвело до таких наслідків:

1. На ринку спостерігається дефіцит металобрухту. Значимість цього чинника особливо посилилася на тлі різкого збільшення експорту, що торік зріс у 3,4 рази порівняно з 2022 роком – до 182,5 тис. т. Прогноз експорту на кінець поточного року – 250-300 тис. т.
2. Збільшення собівартості продукції через нестачу сировини. Виробництво мартенівським та конвертерним способом призводить до надмірного використання чавуну, що покриває нестачу брухту, але збільшує собівартість сталі. У разі використання електродугових печей значний дефіцит сировини призводить до скорочення виробництва.
3. Збільшення супутніх витрат на закупівлю та зберігання металобрухту. Компанія має зберігати великі запаси металобрухту, щоб компенсувати втрату обсягів від УЗ, що призводить до фінансових, а іноді й виробничих втрат, зазначають у «АрселорМіттал Кривий Ріг».
4. Зміна логістики постачання. Важливість брухту УЗ обумовлена ​​«коротким плечем» логістики та графіками відвантаження: договори з «Укрзалізницею» дозволяли отримувати сировину відносно гарантовано та ритмічно.

Українським металургам дуже важливим є сам факт виходу УЗ на внутрішній ринок брухту для зниження дефіциту та розширення переліку постачальників. Реальну потребу внутрішнього ринку в металобрухті цього року можна оцінити більш ніж у 2-2,5 млн тонн.

«На сьогодні ми бачимо на українському ринку металобрухту дуже хитку рівновагу, яка обумовлена ​​тим, що виробничі потужності «Метінвесту» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» не вийшли на повну потужність завантаження і, відповідно, споживають менше брухту, ніж очікувалося», – каже голова правління «Інтерпайп Втормет»  Валентин Макаренко.

Значні наслідки

Затягування відновлення продажів металобрухту «Укрзалізниці» загрожує вже більшими наслідками, ніж просто труднощі із закупівлею сировини. До таких можна віднести:

1. Зменшення податкових відрахувань до держбюджету.  Металобрухт, який лежить мертвим вантажем на складах, призводить до того, що держбюджет тричі недоотримує кошти. Наприклад, недоотримані податкові надходження від переробки металобрухту на сталь, що до війни приносило державі близько $300 за тонну. Крім того, держбюджет втрачає надходження від «Укрзалізниці», яка завдяки продажу металобрухту могла покращити свій фінансовий результат.
2. Невиконання металургами виробничих планів.  Наприклад, запуск однієї доменної печі вимагатиме збільшення обсягів поставок брухту приблизно на 30%. Відсутність на ринку 150-180 тис. т металобрухту УЗ створює напругу, особливо на тлі планів галузі зі збільшення виробництва сталі цього року до понад 7-7,5 млн т.
3. Фінансові втрати «Укрзалізниці». Металобрухт на складах – це двічі втрати держкомпанії. УЗ втрачає від призупинення продажу понад 150 тис. т брухту приблизно на 0,8-1 млрд грн. Крім того, Укрзалізниця могла б додатково заробити на перевезеннях 150-200 тис. т брухту на рік.
4. Зниження можливостей підтримки ЗСУ та суспільства металургійними компаніями.

«У деякі місяці нестача металобрухту для задоволення потреб металургійних активів групи досягала 15-20 тис. т, що призводило до перегляду у бік зменшення виробничих програм. Це відображалося в десятках мільйонів гривень недоотриманого чистого прибутку, вагома частина якого йде на підтримку ЗСУ, забезпечення оборонних та соціальних програм на загальнодержавному та регіональному рівні», – наголошують у  “Метінвесті”.

Висновки

Ситуація із зупинкою реалізації брухту вже парадоксальна і не може трактуватись просто як адміністративна проблема, показуючи повну безвідповідальність менеджменту «Укрзалізниці».

Якби така ситуація (сировина, яка потрібна покупцям, уже рік лежить на складі без руху), що призвела до прямих фінансових втрат, відбулася у приватній компанії, то відповідальні мінімум отримали б догану. Більше того, УЗ пропонує ще вище підняти величезні тарифи на вантажоперевезення. На думку учасників ринку, ці тарифи треба знижувати, оскільки вони вже зробили багато українських компаній неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках, а низку підприємств-експортерів привели на межу зупинки.

Тоді як уряд шукає можливі джерела доходу, зокрема за рахунок збільшення податків, «Укрзалізниця» не продає брухт на 1 млрд грн, який просто лежить на складах. Брухт, необхідний для виробництва сталі, продаж якої в Україні або на експорт гарантує робочі місця у металургії, надходження податків до бюджету, підтримку економіки та обороноздатності.