Туманні очікування: українській економіці пророкують річне зростання на 3,5-4,5%

До початку другого півріччя Україна змогла за всіма основними макропоказниками вийти в плюс. Динаміка прямих та непрямих показників розвитку економіки за п’ять місяців демонструє істотне зростання:

• оборот роздрібної торгівлі – на 14,3%;
• промвиробництво – на 2,2%;
• споживання електроенергії – на 6,7%, у тому числі в промисловості – на 7,3%;
• обсяг вантажоперевезень – на 3,7%, у тому числі залізничним транспортом – на 1,9%.

Динаміка відновлення економіки повністю корелює з діловими очікуваннями бізнесу. Індекс очікувань ділової активності з грудня 2020 року червень поточного року зріс з 45,5 до 51,6 пункту. За даними Національного банку України, секторальні індекси компаній зі сфер будівництва, промисловості та послуг перевищили нейтральний рівень. Водночас очікування торгівлі залишаються песимістичними вже третій місяць поспіль.

Покращення показників навіть дало змогу Нацбанку говорити про те, що «криза закінчилася». За підсумками другого кварталу регулятор очікує рекордного зростання ВВП у 8,7%. Такі очікування стали причиною того, що Нацбанк вирішив поступово відмовитися від запроваджених минулого року антикризових заходів: скоротити обсяги й терміни видачі рефінансування банкам, не продовжувати реструктуризацію кредитів та ін.

Ложка дьогтю

В НБУ визнали, що відновлення української економіки відбувається повільніше, ніж очікувалося. Це видно хоча б за коригуванням оцінок зниження ВВП у першому кварталі 2021 року. Так, НБУ погіршив свій прогноз до 1,5% з 0,1% у січневій оцінці, Держстат – до 2,2% з 2% (травень). При цьому Міністерство економіки виявилося реалістом. Воно очікувало зниження економіки в першому кварталі на рівні 3%.

Низька динаміка відновлення економіки в січні-березні пов’язана з певним зниженням обсягів товарного експорту, швидким зростанням обсягу і подорожчанням імпорту, а також слабкими інвестиціями. Додатковим фактором скорочення стали карантинні обмеження в січні і березні. Нацбанк оцінює вплив усіх карантинних обмежень першого півріччя на річний ВВП у –0.5-0.6 п.п.

Також доволі несподіваним стало зниження за підсумками січня-травня обсягу виконаних будівельних робіт на 6,1% і, зокрема, падіння на 14% робіт з інженерних споруд. Такі показники складно пояснити лише пізнім початком будівельного сезону. При цьому аутсайдер минулого року – житлове будівництво – за січень-травень зросло на 14,7%.

Також західні аналітики традиційно вказують на проблеми з повільним проведенням реформ і переглядом Міжнародним валютним фондом програми stand-by. Однак ці локальні чинники впливають на довгострокові перспективи, а не на поточну макроекономічну ситуацію в країні.

Очікування на 2021 рік

Прогнози зростання економіки на поточний варіюються в досить широкому діапазоні від 3,5% (ЄБРР) до 5,6% (J.P.Morgan). Таке високе зростання пояснюється в основному низькою базою порівняння 2020 року.

Протягом першого півріччя прогнози неодноразово коригувалися. Надміру оптимістичні оцінки на 2021 рік, висловлені наприкінці минулого – початку поточного року, погіршувалися, песимістичні – покращувалися. До останніх можна віднести:

• ЄБРР – до 3,5% з 3%;
• Світовий банк – до 3,8% з 3%;
• Deutsche Bank – до 3,9% з 3,5%;
• Oxford Economics – до 4,9% з 4%.

Цікаво, що за останній час держоргани переважно погіршували свої очікування, які спочатку були доволі високими:

• Мінекономіки в травні – до 4,1% з 4,6%;
• НБУ в квітні – до 3,8% з 4,2%.

Ключові міжнародні партнери нашої країни не надто високо оцінюють перспективи української економіки. Наприклад, найскромніший поточний прогноз у Європейського банку реконструкції та розвитку, а очікування Світового банку різко покращилися всього за півроку. Зараз СБ прогнозує зростання ВВП у 2021 році на рівні 3,8%, тоді як на початку жовтня 2020 року банк оцінював перспективи відновлення критично низько – в 1,5%.

Низький темп вакцинації (на початок липня другу дозу отримали тільки близько 770 тис. українців) створює додаткові ризики економічних втрат. За оцінками НБУ, даний фактор на тлі інфляційних очікувань зараз є ключовим ризиком для економіки країни. З урахуванням ситуації з поширенням нових штамів коронавірусу й низького рівня вакцинації населення в Україні, запровадження нових обмежувальних заходів є лише питанням часу.

Сильну динаміку розвитку економіки в поточному році підтримають високі ціни на основні експортні товари (пшениця, кукурудза, залізна руда, метали) та очікування гарного врожаю. По суті, український ВВП цього року зросте завдяки високим темпам зростання світової економіки та процесів внутрішнього відновлення. Нових точок зростання в українській економіці немає, а прийняття законопроекту №5600 може підкосити розвиток будь-якого бізнесу й знищити залишки інвестиційного клімату в Україні.