Що чекає на промспоживачів електроенергії взимку 2024-2025 рр.

Вже майже півроку триває нова серія цілеспрямованих російських ракетно-дронових атак проти українських енергооб’єктів. За цей час змінювалася періодичність, масштаб та об’єкти атак – навесні це були ГЕС та ТЕС, а зараз – підстанції. Все це створює величезну кількість проблем для держави, населення та бізнесу.

Яка зараз ситуація в енергосистемі і на що чекає українських споживачів надалі, розбирався GMK Center.

Передсезонна ситуація

За період з жовтня 2022 року до вересня 2024 року Росія здійснила понад 1 тис. атак проти об’єктів української енергоінфраструктури. Нова масштабна хвиля ударів, що сталася у березні-червні, призвела до втрати понад 9 ГВт маневрових потужностей (ТЕС та ГЕС) та, як наслідок, дефіциту електроенергії та масштабних відключень.

Дефіцит власних потужностей довелося покривати збільшенням імпорту електроенергії до 1,7 ГВт потужності в окремий годинник, який, однак, уже знизився після свого піку в червні. За даними ExPro Electricity, у липні Україна скоротила імпорт електроенергії на 2% порівняно з червнем – до 837,8 тис. МВт-година, у серпні – вже на 43% м./м., до 474 тис. МВт-год. Україна веде діалог із європейськими партнерами щодо розширення імпорту електроенергії з 1,7 до 2,2 ГВт.

Імпорт електроенергії в Україну у 2023-2024 рр., МВт

Джерело: ExPro Electricity

Ситуацію в енергосистемі вдалося стабілізувати лише наприкінці липня у міру спаду спеки та виведення кількох атомних енергоблоків із ремонтів. Це дозволило «Укренерго» говорити, що найскладніший період в енергосистемі позаду та вересень-жовтень споживачі можуть пройти з мінімальними обмеженнями. Через профіцит потужності в енергосистемі Україна навіть планувала з 25 серпня відновити експорт електроенергії до Європи, який не здійснювався із середини травня.

Проте вже 26 серпня ракетна атака звела нанівець частину зусиль щодо стабілізації роботи енергосистеми. У ході атаки проти підстанцій, які забезпечують видачу потужності з АЕС, було застосовано ракети з касетною бойовою частиною, що збільшило площу поразки. Внаслідок цього від мережі було відключено чотири блоки АЕС. Як бачимо – від «перемоги» до «зради» – лише доба та кілька ракет.

Промислова енергетика

Різке збільшення дефіциту електроенергії швидко позначилося на економічній активності. За даними опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у травні 52% промпідприємств в Україні призупиняли роботу через брак електроенергії. У червні-липні відключення електроенергії вийшли на перше місце серед перешкод для промислового бізнесу, перевищивши значення військових ризиків та зростання цін на сировину та товари.

Дефіцит електроенергії впливає на виробничі плани підприємств, оскільки виробники побоюються брати нові замовлення просто через сумніви у можливості виробити продукцію. За даними ІЕД, у липні українські компанії погіршили піврічні очікування та різко уповільнили темпи відновлення на тлі проблем з електрикою.

Проблема підприємств, які не належать до критично важливих галузей економіки, полягає в тому, що вони самі мають подбати про стабільність свого енергопостачання. Робітниками залишаються лише два варіанти:

1. Імпорт не менше 80% електроенергії від загального обсягу споживання для гарантії енергопостачання без вимкнення. Придбання дорогий імпортної електроенергії збільшує загальні енерговитрати підприємств, що робить продукцію українських виробників менш конкурентоспроможною.
2. Запуск власної генерації. Це вимагатиме значних інвестицій у придбання та монтаж газогенерувальних установок та в середньому від пів року на запуск.

Для стимулювання другого напряму Кабмін звільнив енергообладнання від ввізного мита та ПДВ, запустив програми пільгового кредитування розвитку розподіленої генерації, а також ухвалив норму, що промспоживачам, які використовують не менше 80% електроенергії власного виробництва, не відключатимуть енергопостачання.

Загалом ситуація з функціонуванням бізнесу в умовах відключення електроенергії виглядає не дуже оптимістично. Згідно з опитуванням Advanter Group (липень 2024 року), лише 17% підприємств готові до обмежень енергопостачання, ще близько 40% – готуються. Водночас до кінця року вдасться запустити не більше чверті від запланованого обсягу до 1 ГВт розподілених потужностей, про план будівництва яких заявляв президент Володимир Зеленський. Проте вже 2025-го цілком можна очікувати різкого збільшення запуску газогенерувальних потужностей.

Металургійна готовність

Компанії гірничо-металургійного комплексу України вже накопичили достатній досвід роботи у найскладніших військових умовах, у тому числі за відключення електроенергії. Тому підготовка до зимового сезону має вже плановий, а не надзвичайний характер.

«Ми розуміємо всі ризики можливих блекаутів і вживаємо заходів щодо нівелювання цієї загрози. Наприклад, як і рік-два тому, вже влітку розпочався процес створення резервів напівфабрикатів – сталевої заготівлі для роботи потужностей з виробництва труб та залізничної продукції», – каже Василь Гончарук, директор «Дніпросталь-Енерго», яка входить до групи «Інтерпайп».

Підприємства галузі використовують дві можливості забезпечення стабільного енергопостачання виробничих процесів.

1. Імпорт електроенергії. З червня підприємства вимушено перейшли на імпортну електроенергію, хоч сильно переплачують як за вартість електроенергії, так і за оплату перетину.
2. Побудова власної генерації. “Метінвест” законтрактував понад 30 МВт газотурбінних станцій загальною вартістю $36 млн, які мають бути встановлені на підприємствах у листопаді. Також встановлено 50 МВт генерації для екстрених випадків – щоб зупинити потужності при різкому припиненні енергопостачання.

Водночас створення власної генерації – це досить тривалий і дорогий варіант. Наприклад, підприємства «Метінвесту» споживають понад 550 МВт, що вимагатиме інвестиції у розмірі понад $500 млн. Тому варіант будівництва розподіленої генерації є скоріше додатковим, основна ставка все одно йде на централізоване енергопостачання.

Одночасно компанії галузі здійснюють заходи щодо зниження енергоспоживання та підвищення енергоефективності. Так, «Інтерпайп» проводить такі внутрішні заходи:

• на «Інтерпайп Сталі» застосовуються такі режими роботи дугової печі, які дозволяють заощаджувати витрати е/е на годину;
• на всіх підприємствах скоригований графік планових ремонтів для того, щоб вони проводилися в піковий годинник, коли електроенергія найдорожча;
• всіх підприємствах застосовуються змінені графіки роботи найбільш енергоємних виробничих ділянок.

Прогноз ситуації

Після обстрілу маневрової генерації Нацбанк погіршив прогноз дефіциту електроенергії на 2024-2026 роки. Зокрема, оцінку дефіциту в III кварталі 2024 року погіршено з 6,5% до 10%, у IV кварталі – з 7% до 12%, у I кварталі 2025-го – з 7% до 13%.

Ситуація з енергопостачанням та розмір дефіциту потужності в енергосистемі в осінньо-зимовий період 2024-2025 років залежить від нових ракетних атак та можливих пошкоджень енергоінфраструктури, погоди та динаміки відновлення раніше пошкоджених енергооб’єктів. З огляду на високі ризики повторення обстрілів, ніхто не може з високою точністю спрогнозувати, якою буде ситуація взимку.

Енергетики будували ремонтну кампанію так, щоб протягом осінньо-зимового періоду працювали всі 9 атомних енергоблоків, щоб у роботі було близько 7,5 ГВт потужностей.  Своєю чергою, компанія ДТЕК планувала повернути до жовтня в роботу 60-70% теплової генерації, яка була до початку масованих обстрілів у березні. Головна умова – відсутність нових обстрілів.

У промисловості стабільність енергопостачання залежатиме не тільки від вищевказаних факторів, а й від готовності бізнесу переплачувати за імпортну електроенергію та/або вкладати кошти у власні потужності, що генерують.

У будь-якому випадку, поточний опалювальний сезон навряд чи буде значно легшим за зиму 2022-2023 років, коли була перша хвиля ударів по енергоінфраструктурі та відключень електроенергії. Навіть якщо дефіцит електроенергії в енергосистемі України восени буде невеликим, то взимку він збільшиться.