Президент vs АМКР: новий вектор економічної політики?

Металургійна галузь України минулого тижня стала фігурантом головних новин. На жаль, не інвестиційних або промислових – а справжніх політичних і навіть кримінальних.

Хронологія

12 липня президент України Володимир Зеленський під час візиту на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розкритикував те, що компанія не виконала в строк свої зобов’язання щодо поліпшення екологічної обстановки. І запропонував комбінату виплатити компенсацію постраждалим – 25 тис. жителям Кривого Рогу.

15 липня, в понеділок, СБУ порушила кримінальну справу щодо комбінату за ст. 441 Кримінального кодексу «Екоцид».

17 липня АМКР у відповідь нагадав про $9 млрд інвестицій у підприємство за 13 років, у тому числі 6,1 млрд грн у природоохоронні заходи. Про те, що обсяг викидів з моменту приватизації скоротився на 48%, скид стічних вод – на 81%, розміщення відходів – на 32,4%.

Про те, що всы агрегати працюють згідно з екологічними нормативами, без перевищення ГДК викидів. Список і терміни природоохоронних заходів узгоджені на всіх рівнях і дотримуються.

«Наше підприємство принципово не відрізняється від інших за технологіями виробництва залізорудного концентрату, чавуну і сталі, а також за ступенем впливу на довкілля. За низкою показників АМКР має більш стійкі позиції, підтверджені національними і міжнародними рейтингами», – йдеться в офіційній заяві.

«Ми сподіваємося, що підвищена увага до нашого підприємства державних органів влади, різних політичних сил і порушення СБУ кримінальної справи за рідкісною статтею напередодні виборів – це випадковий збіг і він не свідчить про цілеспрямований тиск на бізнес. Ми сподіваємося на неупереджений розгляд справи», – коректно сформулювали в заяві.

20 липня, в суботу, СБУ прийшла з перевіркою і обшуком на головний інвестиційний проект комбінату – машину безперервного лиття заготовок №3 (про яку GMK Center писав 12 липня). Обшук тривав з 10 ранку до 3 ночі неділі. 18 представників СБУ, фахівець Держслужби з надзвичайних ситуацій та Центральної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки.

«У нас вилучили копії всіх документів щодо цього обладнання і почали перевірку з контролю іонізації випромінювання. Ми, як і раніше, готові до співпраці в законодавчому полі, але ці дії виглядають дещо нелогічними і ставлять під сумнів подальшу реалізацію масштабної програми модернізації», – заявив в.о. генерального директора компанії Олександр Іванов.

21 липня. АМКР звернувся до послів країн G7, до Європейської бізнес-асоціації, Американської торговельної палати, «Укрметалургпрому», Федерації металургів України з проханням про допомогу.

Комбінат назвав ситуацію «новою точкою відліку у відносинах держави з іноземними інвесторами і серйозним сигналом діловим колам про реальний стан справ із захистом бізнесу в Україні».

«Повністю заморожена робота нового сучасного обладнання вартістю $150 млн. У протоколі обшуку зазначено, що його вилучили у зв’язку з підозрами на радіоактивність. При тому що обладнання будувала компанія SMS Siemag за єдиною технологією, за якою вже побудовані аналогічні МБЛЗ, у жодній іншій країні не виникало питання про радіоактивність.

Якщо не втрутиться президент або міжнародні партнери, в найближчі 48 годин СБУ отримає рішення суду на арешт цього об’єкта. І тоді судові розгляди можуть тривати роками. А якщо це справді станеться, власнику, очевидно, не буде сенсу продовжувати програму модернізації, в яку він планував вкласти понад $1,8 млрд упродовж найближчих трьох років», – пояснила глава прес-служби АМКР Тетяна Левченко.

Версія СБУ: радіація на МБЛЗ

22 липня, у понеділок, СБУ на брифінгу повідомила власну версію подій у суботу. Ігор Єна, керівник слідчого управління СБУ в Дніпропетровській області, заявив, що справу за ст. 441 завели через інформацію «щодо можливих загроз працівникам підприємства під час монтажу» МНЛЗ та іонізаторів.

Служба безпеки стверджує, що в процесі пусконалагоджувальних робіт на МНЛЗ були допущені порушення технології, більш того, працівники СБУ під час обшуку виявили «сліди експлуатації». «Ми виявили радіацію, рівень якої значно перевищує санітарні норми – 4,4 мікрозіверта на годину», – додав Єна.

«Упевнений, що Лакшмі Міттал, який є потужним міжнародним інвестором, намагаючись здійснити цю інвестицію, не планував зробити нічого поганого. Але менеджмент комбінату халатно ставився до обов’язків», і «мова піде не про адміністративну відповідальність», – заявив в.о. голови СБУ Іван Баканов.

Тривожний дзвінок для інвесторів

ArcelorMittal – справді не лише найбільша сталеливарна компанія світу. Це найбільший іноземний інвестор в Україні, принаймні в її реальний сектор. Головний акціонер корпорації Лакшмі Міттал є членом Національної інвестиційної ради при президенті України Володимирі Зеленському.

При цьому Давид Арахамія, глава Націнвестради, не побачив в обшуку нічого страшного: «Обшук це називати не варто. Це вилучення документів у супроводі представників менеджменту компанії та їхніх захисників… По закінченню копіювання та замірів усе акуратно вийшли. Ні масок, ні загонів «Альфи» не було». Хоча він погодився, що АМКР «дуже великий інвестор у країні, і на ситуацію дивитимуться всі».

«Тривожний виклик. Розбираюся», – Олександр Данилюк, голова РНБО і екс-міністр фінансів України, став чи не єдиним представником нової команди, який побачив у ситуації погані симптоми.

«Очевидно, що реформа правоохоронних органів уже не лише назріла, а й перезріла, ця ситуація – черговий сигнал про це. Усі взаємовідносини з інвесторами, а ArcelorMittal – один з найбільших, потрібно вести в цивілізовано», заявила Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації (ЄБА).

Її підтримав і глава Американської торгової палати Енді Гундер, стурбований «новинами, що спантеличують, від головного українського інвестора, який інвестував в Україну понад $9 млрд».

Експерти вважають, що панікувати зарано

Новообраний президент і його команда досі не озвучили своєї промислової політики – ні під час президентської виборної кампанії, ні після виборів. Промислової політики немає і в програмі президентської партії «Слуга народу», яка, судячи з попередніх результатами виборів, самостійно сформує більшість у Раді.

GMK Center як аналітичний центр про промисловість хвилює кілька питань. Конфлікт президента й АМКР – це передвиборний політичний хід (все-таки Кривий Ріг – рідне місто нового глави держави, а друг і колега за «Кварталом 95» Юрій Корявченков балотувався у місцевому окрузі №33 – і переміг з результатом 61%) чи сигнал про новий векторі в економіці країни? Можливо, це знак розвороту до деіндустріалізації України? Як це може позначитися на інвестиційному кліматі в Україні?

Експерти з екології, інвестицій та політики поки що не бачать особливих приводів для паніки.

Владислав Антипов, генеральний директор Центру екології і розвитку нових технологій (ЦЕРН), як і ми, був дещо здивований вибором статті Кримінального кодексу:

«Стаття 441 КК «Екоцид» – це однозначно перебір з боку державних органів. Стаття передбачає вчинення дій, які можуть призвести до екологічної катастрофи. Діяльність промислового підприємства, яке легально зареєстровано і має всі необхідні дозвільні документи, жодним чином не може прирівнюватися до екоциду. Або під цю статтю можна підводити всі промислові підприємства України. Екологічні статті КК (розділ 8 «Злочини проти довкілля». – GMK Center) більш конкретні й застосовні на практиці, ніж стаття 441, без сумніву, за ним є успішна судова практика».

Денис Саква, старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital, упевнений, що ситуація з кримінальною справою проти АМКР – суто політична і не стосується економіки.

«Це ще один аргумент на користь обмеження функцій СБУ контррозвідкою і антитерористичною діяльністю і відходу від розслідування економічних та інших злочинів. Поява такої справи перед парламентськими виборами просто свідчить про передвиборну лихоманку, а не про політику деіндустріалізації. Відкривати такі справи можна практично в усіх індустріально розвинених містах України – Дніпрі, Кам’янському, Запоріжжі, Маріуполі», – зазначив Денис Саква.

Андрій Золотарьов, політолог, керівник аналітичного центру «Третій сектор», теж говорив про вибори:

«В українській традиції заяви про порушення кримінальних справ за тиждень до виборів мають абсолютно чіткий присмак політичної технології. Упевнений, це гра на підвищення рейтингу.

Справді, у Кривому Розі екологічні проблеми є надзвичайно гострими. Але в Кам’янському, Запоріжжі та інших промислових містах ситуація не менш проблемна!

Такі речі не найкращим чином позначаються на інвестиційному кліматі в країні. Це зміна умов, а будь-яка зміна правил гри для інвестора є негативним фактором. Інвестори вітають стабільність, прозорість і сталість правил.

З огляду на тенденцію до тотальної деіндустріалізації України в останні роки, за промислових гігантів, які ще залишилися, необхідно триматися руками й ногами. Саме вони досі дають основну частину доходів бюджету. Вони, а не малий і середній бізнес, не чудові українські IT-фахівці й не аграрні компанії. Якщо з якихось причин «АрселорМіттал Кривий Ріг» почне знижувати обсяги виробництва, це моментально позначиться на держбюджеті».