Прем’єра віце-прем’єра: як змінюється промислова політика країни

Останнім часом український уряд за підтримки Верховної Ради повернувся обличчям до вітчизняної промисловості. Промисловцям нарешті вдалося домогтися від влади створення посади віце-прем’єра з питань промислової політики, участі профільних асоціацій та аналітичних структур у розробленні Програми стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19 і початку реалізації низки ініціатив.

Нове обличчя

16 липня парламент призначив Олега Уруського віце-прем’єр-міністром з питань стратегічних галузей промисловості. Цим рішенням закінчилася багаторічна епопея зі створення органу влади, відповідального за реалізацію промислової політики в країні, про що дуже давно просили промисловці.

Олег Уруський відомий насамперед тим, що з квітня 2020 року є директором інжинірингової компанії «Прогресстех-Україна», яка надає інженерні послуги, розробляє програмне забезпечення для світових гігантів авіабудування. Основний партнер і замовник компанії – Boeing.

Наскільки ефективними та послідовними будуть дії нового керівника – поки що складно сказати. Однак поява профільного міністерства створює умови для виникнення діалогу між владою і промисловістю.

У своєму першому інтерв’ю на посаді віце-прем’єра агентству «Інтерфакс-Україна» Олег Уруський окреслив перші кроки та пріоритети своєї діяльності:

1. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості займатииеться всіма без винятку секторами.
2. Для підтримки промисловості вивчатимуться напрацювання в законопроектах, які пройшли перше читання, а також пропозиції галузевих асоціацій.
3. Уряд сформує перелік стратегічних галузей промисловості для пріоритизации держпідтримки і запропонує його Верховній Раді на затвердження.

Однак слід враховувати, що Міністерство з питань стратегічних галузей не тотожне Міністерству промполітики. У риториці нового віце-прем’єра явно відчувається пріоритет на користь оборонно-промислового комплексу. Хоча Олег Уруський обіцяє, що «нове міністерство буде «рідним домом» для всіх галузей, уся промисловість України може розраховувати на нього».

«Держава сьогодні вважає стратегічними одні галузі (зараз, наприклад, це оборонно-промисловий комплекс, згідно з чинним указом президента), завтра – інші: машинобудування чи металургію, чи хімічну промисловість», – каже він.

Крім того, міністерство ще належить створити.

Кабмін без програми

Уже п’ятий місяць нинішній уряд працює без базового документа. Рада двічі відхиляла програму роботи Кабінету Міністрів. На початку червня парламент відправив на доопрацювання програму уряду, прийняту Кабміном ще 2 квітня. Усі комітети Ради розкритикували документ через відсутність у ньому конкретики та ігнорування інтересів промпідприємств у тому числі.

Уже 12 червня Кабмін прийняв оновлену програму. Її обсяг зріс з 10 до 85 сторінок. Для порівняння: у вересні минулого року уряд Олексія Гончарука підготував 120-сторінковий документ з показниками ефективності за кожним напрямом.

Насправді конкретики в новій версії програми нинішнього Кабміну не додалося. Саме лише збільшення кількості сторінок і появу розділів «Очікувані результати й показники» без інструментів досягнення цілей, термінів і конкретних числових параметрів складно віднести до «глибокого доопрацювання». З повним текстом програми Кабміну можна ознайомитися тут.

18 червня ситуація повторилася – Рада знову не схвалила доопрацьовану програму діяльності уряду. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, це сталося з політичних мотивів. А саме – через небажання народних депутатів надати Кабміну річний імунітет від відставки. Це означає, що зміна уряду може відбутися в будь-який момент. Утім, річний імунітет не допоміг і уряду Олексія Гончарука.

Як відзначають у Кабміні, відсутність схвалення Ради нічого не змінює, і Кабмін і далі керуватиметься програмою, виконуючи намічені в ній завдання. Уряд продовжить роботу над документом, незалежно від його прийняття.

Перелік заходів

У програмі Кабміну стосовно промполітики згадано два переліки заходів: щодо стимулювання експорту та безпосередньо щодо відновлення промисловості.

Серед пропонованих Кабміном заходів підтримки експорту згадані такі:

1. Сприяння спрощенню зовнішньоекономічної діяльності;
2. Держпідтримка експорту, зокрема на ринку ЄС;
3. Забезпечення ефективного функціонування ВЕЗ;
4. Захист українського виробника від субсидованого та демпінгового імпорту;
5. Проведення переговорів про поглиблення торговельної лібералізації з ЄС;
6. Запровадження експортного кредитування, реалізація «промислового безвізу» й активне просування українських товарів;
7. Повноцінний запуск Експортно-кредитного агентства (ЕКА).

Кабмін очікує таких результатів і показників реалізації заходів з підтримки експорту:

• середньорічне зростання фізичних обсягів експорту мінімум на 5%;
• збільшення питомої ваги експорту товарів до ЄС у загальному обсязі експорту товарів;
• здійснення переходу від експортно-сировинної спрямованості до технологічної;
• впровадження сучасної інтерактивної платформи інформаційного забезпечення суб’єктів експортної діяльності, обробки їх бізнес-пропозицій та пошуку партнерів;
• диверсифікація потоків вітчизняного експорту на нові перспективні ринки.

Серед заходів відновлення промисловості згадані такі:

1. Створення фіскальних, регуляторних та адміністративних умов для розвитку виробництва високотехнологічної продукції;
2. Фіскальне стимулювання виробництва та реалізації нового виробничого обладнання на території України або його імпорту для виробничих потреб;
3. Стимулювання діяльності національного товаровиробника, в тому числі шляхом застосування механізмів державних закупівель;
4. Збільшення частки українського компонента в товарах, роботах і послугах, які закуповуються за рахунок держави;
5. Спрощення здійснення промислової діяльності (дерегулювання), спрощення процедур підключення до інженерних мереж, отримання земельних ділянок під будівництво;
6. Сприяння розвитку індустріальних парків з усією необхідною інженерно-технічної та транспортною інфраструктурою;
7. Створення в Україні повного циклу виробництва критично необхідних товарів та ін.

Уряд очікує таких результатів промислових заходів:

• середньорічне зростання промислового виробництва;
• збільшення частки вітчизняних виробників під час здійснення державних закупівель;
• збільшення питомої ваги експорту товарів і у виробництві технологій високого та середньовисокого рівня в загальному обсязі експорту товарів;
• підвищення місця України в світовому рейтингу конкурентоспроможності промисловості.

Разом з тим відсутність у програмі Кабміну кількісних показників і загальні фрази ускладнюють будь-яку оцінку діяльності після закінчення періоду часу. А запровадження чи не запровадження тих чи інших заходів залежить від безлічі факторів, які перебувають поза межами можливостей Кабміну.

Більш конкретний перелік антикризових заходів згаданий у Програмі стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19 «Економічне відновлення». Документ передбачає низку заходів захисту внутрішнього ринку та підтримки промисловості.

Пріоритетні цілі та рішення Програми стимулювання промислового сектору економіки:

1. Доступ до фінансів

• мораторій на збільшення податкових ставок;
• відновлення своєчасного автоматичного відшкодування ПДВ;
• держгарантії для підтримки промисловості;
• зменшення обмежень на імпорт сировини;
• сприяння екомодернізаціі за рахунок оптимізації екологічного податку та доступу до міжнародного фінансування;
• перегляд вартості нестандартного підключення;
• сприяння реалізації металобрухту держпідприємствами.

2. Доступ на ринки

• забезпечення виконання інвестиційних програм держпідприємствами;
• активізація механізму локалізації для продукції машинобудування

3. Модернізація та сталий розвиток

• стимулювання розвитку індустріальних парків;
• стимулювання інвестицій у виробниче обладнання;
• покращення системи обліку викидів і активізація розробки системи торгівлі квотами;
• вторинне використання промислових відходів;
• недопущення встановлення завищених національних цілей щодо скорочення викидів СО₂.

Практичні рішення

Тією чи іншою мірою всі згадані пункти давно є у порядку денному промисловців і всього бізнесу:

• дерегулювання;
• держпідтримка експорту;
• фіскальне та інше стимулювання національного виробництва;
• спрощення процедур підключення до інженерних мереж;
• запуск ЕКА;
• захист українського виробника від субсидованого та демпінгового імпорту;
• сприяння розвитку індустріальних парків.

Більше того, частина зазначених заходів, наприклад запуск ЕКА, реалізуються з різним ступенем успішності вже не перший рік. Наразі на стадії публічної реалізації перебувають питання локалізації промвиробництва під час держзакупівель, запуску роботи Експортно-кредитного агентства і надання пільг індустріальним паркам. Також тривають дії щодо поглиблення торговельної лібералізації з ЄС, зокрема реалізації «промислового безвізу».

Водночас усі обіцянки фіскального стимулювання (найбільш жадана частина держпідтримки) наштовхуються на меморандум з Міжнародним валютним фондом. Там однозначного написано, що до кінця дії програми Україна зобов’язується не змінювати податкову систему, розширювати податкову базу, не запроваджувати нові податкові пільги або звільнення від сплати податків, у тому числі СЕЗ, пільгові ставки та мита.

Поточна ситуація

Потреба щось змінювати в промисловій політиці очевидна. Спад українського промвиробництва розпочався фактично вже рік тому. Карантин лише прискорив те, що відбувалося раніше.

За п’ять місяців поточного року Україна скоротила промвиробництво на 8,7%. У травні обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 12,2% у порівнянні з травнем минулого року.

У квітні спад становив 16,2%, у березні – 7,7%, в лютому – 1,5%, а в січні – 5,1%.

Як наслідок, згідно з результатами проведеного Нацбанком опитування керівників компаній, – очікування бізнесу впали до найнижчого рівня за останні п’ять років. Рівень ділової активності підприємств знизився до найнижчого значення за весь час спостережень після першого кварталу 2015 року – 90,8% (у першому кварталі 2020 року – 110,5%).

Бізнес не очікує швидкого покращення показників своєї діяльності, навіть незважаючи на скасування значної кількості обмежень і впровадження адаптивного карантину.

Хоча перші ознаки відновлення є – індекс очікувань ділової активності в червні зріс на 9,6 п.п. – до 45,5 після зростання в травні на 8 п.п. Однак на докризові рівні промисловість повернеться ще дуже нескоро. У свою чергу Кабмін обіцяє запустити промисловість упродовж найближчих двох років.