Польські морські порти за 2022-2023 рр. різко наростили перевалку вантажів

Морські порти Польщі – Гданськ, Гдиня та Щецин-Свіноуйсьце – за підсумками 2023 року обробили 145,72 млн т вантажів, що перевищує показник 2022 року на 9,8%, а 2021-го – на 28,8%, та є рекордним показником в цілому.

Загалом позитивна динаміка перевалки вантажів в портах Польщі спостерігається з 2021 року, зокрема:

• 2019 рік – 108,3 млн т;
• 2020 рік – 103,84 млн т (-4,3% р./р.);
• 2021 рік – 113,1 млн т (+8,9% р./р.);
• 2022 рік – 132,7 млн т (+17,4% р./р.);
• 2023 рік – 145,7 млн т (+9,8% р./р.).

У 2020 році спад вантажоперевалки в портах Польщі був спричинений наслідками пандемії COVID-19, після досягнення рекордного показника у 2019 році. У 2021 році результати морських портів незначно відновились, але у 2022 році відбувся різкий приріст перевалки, що, ймовірно, зумовлено початком повномасштабного російського вторгнення на територію України та зміна логістичних потоків.

Основною морською артерією Польщі є порт Гданськ. За підсумками 2023 року підприємство обробило 81 млн т вантажів, що майже вдвічі більше показника 2019 року (52,2 млн т). У 2022 році Гданський порт перевалив 68 млн т вантажів, а у 2021-му – 53,2 млн т.

Різкий приріст обсягу обробки вантажів зумовлений збільшенням перевалки паливних вантажів та вугілля. У 2023 році портовики Гданська обробили 37,6 млн т (+47,3% р./р.) рідких паливних вантажів та 13,4 млн т (+1,5% р./р.) вугілля. При цьому, у 2021 році обробка таких вантажів була на рівні 18,9 млн т та 4,8 млн т відповідно. Нарощування перевалки енергоресурсів спричинена санкціями проти відповідної продукції походженням з РФ, запровадженими у 2022 році. Також у 2023 році різкий приріст показали зернові – на 63,2% р./р., до 3,1 млн т.

Другим за обсягами перевалки є портовий комплекс Щецин-Свіноуйсьце. У 2023 році підприємство обробило 35,32 млн т вантажів, що на 4% менше у порівнянні з 2022 роком. При цьому, порівняно з 2021 роком показник зріс на 6,4%, а з 2020-м – на 13,3%.

Основний обсяг перевалки порту Щецин-Свіноуйсьце припадає на паливні вантажі – 12,94 млн т (-10,4% р./р.). Також оброблено 2,63 млн т зернових (+59,5% р./р.) та 1,13 млн т руди (-46,1% р./р.).

Ще 29,4 млн т у 2023 році вантажів обробив польський порт Гдиня. Показник зріс на 5,3% порівняно з 2022 роком, на 10,1% – до 2021-го, та на 19,2% – до 2020-го. Головним вантажем порту є зернові. Протягом минулого року портовики обробили 6,76 млн т зернових (+42,7% р./р.), що є рекордним показником. Також перевалено 2,82 млн т вугілля. Це на 17% менше р./р., але у 2,2 раза більше до 2021 року.

Основною причиною різкого приросту є нарощування обробки паливних вантажів, зокрема газу та вугілля. Це спричинено відмовою від російських енергоресурсів та переходом на альтернативні ринки.

Продукція ГМК

Обробка продукції гірничо-металургійного комплексу в польських портах показує негативну динаміку з 2021 року. Зокрема, перевалка руди у 2020 році зросла на 6,5% – до близько 6,78 млн т, але з 2021 року поступово скорочується:

• 2021 рік – ≈6,7 млн т (-5,8% р./р.);
• 2022 рік – ≈6,2 млн т (-2,8% р./р.);
• 2023 рік – ≈4,9 млн т (-20,4% р./р.).

Порт Гданськ у 2023 році обробив 3,8 млн т сипучих вантажів, зокрема руди, що на 7,3% менше р./р., Гдиня – 8 тис. т ЗРС (+33,3% р./р.), Щецин-Свіноуйсьце – 1,13 млн т ЗРС (-46,1% р./р.). При цьому, порт Гдиня до 2022 року не обробляв рудних вантажів з 2017 року, що свідчить про те, що перевалка відновилась завдяки українським вантажовідправникам, які втратили доступ до вітчизняних портів з початку повномасштабної війни.

Польські портовики не охоче перевалюють українську продукцію ГМК, хоча цей напрямок є важливим для українських вантажовідправників, оскільки українські компанії намагаються використовувати всі можливості для експорту продукції для забезпечення роботи економіки. Проте, вантажовідправники стикаються з наступними проблемами при експорті через порти Польщі:

• пріоритет для власних вантажів;
• нестача портових потужностей для перевалки (навантаження/вивантаження) українського експорту;
• нестача складських площ для акумулювання суднових партій.

Таким маршрутом користувалися, зокрема, «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Метінвест», але ці поставки несли тестовий характер і поки не підтвердили своєї ефективності.

Обмежені логістичні можливості для українських експортерів, зокрема й польські, негативно впливають на роботу гірничо-металургійного комплексу й усієї промисловості в цілому. У 2023 році Україна експортувала 17,7 млн т руди, що на 26% менше порівняно з 2022 роком, та на 60% – у порівнянні з 2021-м. Експорт чавуну склав 1,25 млн т (-5,8% р./р.), напівфабрикатів – 1,2 млн т (-36,7% р./р.), прокату – 1,78 млн т (-27,9% р./р.). Ці показники неможливо відновити до довоєнних рівнів у поточній ситуації, але покращенню експорту може посприяти збільшення лояльності до українських вантажів в портах ЄС.

У 2024 році, ймовірно, обсяг українських вантажів, які прямуватимуть через порти Польщі суттєво зменшиться, оскільки частина з них відвантажується портами України після початку роботи морського коридору з серпня 2023-го. Його функціонування поки що не є повністю безпечним, але станом на лютий 2024 року цим шляхом відвантажили понад 22 млн т вантажів різної номенклатури. Надалі спроможність коридору, ймовірно, збільшуватиметься, а залежність від портів Польщі зменшуватиметься, хоча вони залишатимуться важливим напрямком до повної деблокади вітчизняних портів.

Портові інвестиції

Польські порти досить активно реалізують інвестиційні проєкти з модернізації інфраструктури та розширення своєї пропускної спроможності, але вони це роблять орієнтуючись на свої вантажопотоки, що склалися, лише невеликою мірою враховуючи обсяги українського експорту-імпорту.

Гданськ

У 2022 році порт Гданськ завершив проєкт модернізації фарватеру, розширення причалів та покращення умов судноплавства у внутрішньому порту розміром $134 млн. ЄС профінансував цей проєкт на 85% через CEF. Також порт отримав субсидії майже на €100 млн у рамках CEF на реконструкцію чотирьох причалів загальною довжиною майже 2 км разом і підземною та залізничною інфраструктурою. Окрім того, протягом 2022 року на глибоководному контейнерному терміналі DCT у порту Гданськ завершено реалізацію інвестпроєкту з розширення залізничної інфраструктури.

У планах операторів порту – будівництво другого глибоководного причалу для нафтоперевалки та третього глибоководного контейнерного термінала. Інвестиції у другий проєкт становитимуть близько €470 млн. На першому етапі новий термінал дозволить збільшити пропускну спроможність на 1,7 млн TEU до 4,5 млн TEU на рік.

У жовтні 2023-го консорціум Morska Agencja Gdynia та Balta SA виграв тендер на оренду майже 5 га землі в Гданському порту. Протягом 3-4 років на орендованій площі, переважно для сипучих вантажів, буде побудовано сучасний склад, складські майданчики та залізничну смугу.

Також в порту планують побудувати плавучий СПГ-термінал, який забезпечить понад 30% національного попиту на газ. Його запуск запланований на 2028 рік. Фінансуватиметься проєкт в рамках програми CEF. Максимальна сума підтримки становитиме €19,6 млн. Відомо й про наміри побудувати два складсько-маневрових майданчики у внутрішньому порту загальною площею близько 20 тис. м, разом із під’їзними шляхами, сполученням із залізничними коліями та необхідною інфраструктурою. Проєкт оцінюється у 20 млн злотих (брутто).

Останнім інвестиційним проєктом, започаткованим у 2023 році, є ремонт індустріальної набережної Внутрішнього порту та заміна її відбійника. Інвестиції оцінюються в майже 28 млн злотих. Завдяки цьому, технічні глибини причалів збільшать до 10 м, що значно покращить перевантажувальні можливості операторів. Завершити роботи планують протягом двох років.

Гдиня

У 2022 році в порту Гдиня завершилося будівництво двох складських майданчиків з бетонним покриттям площею майже 18 га. Також завершено перший етап модернізації залізничного вузла з інвестиціями в $206 млн. В рамках всього проєкту буде модернізовано 115 км колій та понад 350 стрілочних переводів, а також електрифіковано доступ до порту. Буде відновлено 13 км доріг, залізничний міст та 2 залізничні переїзди. Інвестиції співфінансуються через CEF, а їхня загальна вартість становить приблизно $370 млн.

Також у Гдині планується будівництво зовнішнього глибоководного порту. Його розширення дозволить майже вдвічі збільшити портову площу для перевалки вантажів і відповідно приймати великі контейнеровози. Розмір цих інвестицій оцінюється приблизно в $370 млн.

Наприкінці 2023 року розпочав капітальну реконструкцію Гельської набережної на ділянці приблизно 800 м. Загальна вартість робіт становитиме майже 300 млн злотих (брутто). Термін виконання оцінюється у 26 місяців. Реалізація проєкту значно підвищить експлуатаційні можливості цієї частини порту.

У січні 2024 року порт Гдиня почав розробку проєктної документації для покращення дорожнього сполучення з зовнішнім портом. Зокрема, за 24 місяці планується отримати проєкт дорожнього сполучення «Червона дорога», з необхідною реконструкцією або будівництвом додаткової супутньої інфраструктури. Наразі східні термінали порту Гдиня з’єднані з національною мережею доріг лише чотирма вулицями.

Щецин-Свіноуйсьце

У 2022 році було проведено днопоглиблення Дембицького каналу, який досяг глибини 12,5 м. Також порт вклав у реконструкцію залізничних колій $320 млн. Окрім цього, було заплановано будівництво нової Норвезької пристані та модернізацію наявних Чеського та Словацького причалів. Ці проєкти співфінансуються ЄС. Загальний розмір інвестицій складає близько $84 млн.

У зовнішньому порту Свіноуйсьце планується будівництво глибоководного контейнерного термінала. Інвестиції можуть бути реалізовані у два етапи, на першому етапі здійснюватиметься обробка 1 млн TEU на рік. Загалом термінал зможе обробляти до 2 млн TEU на рік. Новий термінал має запрацювати на початку 2028 року. З цією інвестицією пов’язане також розширення інфраструктури, у тому числі майже 100 км залізничної мережі та швидкісної автомагістралі S3 вздовж польського кордону, який планується завершити до 2024 року.

Також ЄС погодив половину (€4,3 млрд) інвестицій для будівництва мультимодального залізничного перевантажувального вузла в Оструві Грабовському в порту Щецин.

Реалізація цих інвестпроєктів в польських портах розширить пропускну здатність портової інфраструктури, що зможе дати можливість Україні активніше використовувати польські порти як для імпорту, так і для експорту.

«Посилення взаємовигідних економічних зв’язків між Україною та Польщею може бути засновано в першу чергу на розвитку логістичної інфраструктури: дорожньої, залізничної, портової. Не дивлячись на роботу тимчасового морського коридору, для України, польська логістична інфраструктура залишається ключовою у торговельних потоках з ЄС та світом», – коментує СЕО GMK Center Станіслав Зінченко.