Несвоєчасне повернення ПДВ як системна проблема для економіки та ГМК України

Українські експортери вкрай залежать від повного і своєчасного відшкодування податку на додану вартість, оскільки це їхні обігові кошти, дефіцит яких особливо сильно відчувається в умовах війни. По суті, за нестачі бюджетних коштів фіскальні органи часто «кредитують» держбюджет за рахунок сумнівних претензій до податкових накладних або інших дій, що дають змогу не виплачувати експортерам законне відшкодування. Ця проблема періодично виникає, стаючи суттєвою перешкодою для стабільної роботи українського експортно-орієнтованого бізнесу.

Бізнесу потрібні обігові кошти

Відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) з держбюджету – це компенсація суми ПДВ, сплаченого компанією у вартості придбаних нею товарів, робіт чи послуг. Воно має велике значення, оскільки в іншому разі український експорт оподатковувався б двічі – в Україні та в країні споживання. Це призвело б до зниження конкурентоспроможності українських експортерів.

Ситуація з відшкодуванням ПДВ багато в чому пов’язана з наповнюваністю держбюджету. Якщо надходжень мало, то податкові органи починають придумувати «варіанти», щоб скоротити виплати відшкодування. Наприклад, податківці починають вважати ризиковими певні операції з контрагентами. У результаті через такі псевдо спроби протидіяти «сумнівним» операціям під удар потрапляють сумлінні платники податків, зокрема компанії галузі, які працюють офіційно та прозоро.

За даними дослідження Advanter Group, блокування накладних (29,6% відповідей) посідає перше місце в переліку проблем бізнесу у взаємодії з державними органами.

Також у податкових органів часто виникають необґрунтовані претензії щодо заниження податкових зобов’язань або завищення податкового кредиту. Ці проблеми періодично повторюються, а підприємства втрачають грошові кошти, не можуть здійснювати фінансове планування, а це особливо гостро відчувається під час війни.

«Підприємство реєструє свій ПДВ, експортер-відшкодовець отримує, а всі зареєстровані в законному порядку декларації відображає у своїй звітності. Але відшкодування не отримує, тому що підприємство, яке зареєструвало податковий кредит, стає ризиковим контрагентом. І держава з ним не бореться, а просто скасовує відшкодування», – каже фінансовий директор групи “Метінвест” Юлія Данкова.

Підприємства звертаються до суду, але це – не вихід, оскільки судова процедура розтягується на роки, а податкова цілком може ігнорувати вже винесені на користь конкретної компанії судові рішення.

У 2022 році обсяг відшкодування ПДВ зі зрозумілих причин різко скоротився, однак, починаючи з січня 2023 року, середній показник відшкодування вже навіть перевищував рівень до повномасштабного вторгнення. На той час стан справ із бюджетними надходженнями значно покращився. У 2024-му зниження рівня відшкодування ПДВ відбувалося, зокрема, на тлі затримок з отриманням Україною зовнішнього фінансування.

Чому своєчасне повернення ПДВ таке важливе? Українські підприємства-експортери сильно залежать від відшкодування ПДВ, оскільки це частина їхніх обігових коштів, які в умовах війни завжди в дефіциті. При цьому бізнес не може розраховувати на позикове фінансування – банківські кредити дорогі, а можливості залучення коштів на західних ринках капіталів вкрай обмежені. Інакше кажучи, своєчасне і повне відшкодування ПДВ – це обігові кошти для бізнесу, які він може витратити на закупівлю сировини та обладнання, оплату праці працівників і підвищення зарплат наявним, дорогу логістику під час доставки продукції на зовнішні ринки. Саме тому український бізнес дуже залежить від ПДВ і активно реагує на затримки з відшкодуванням ПДВ.

Дані щодо відшкодування ПДВ

За даними Державної податкової служби України, обсяг відшкодування ПДВ 2024 року зріс на 19% або на 24,8 млрд грн – до 157,2 млрд грн. Водночас обсяг заявлених на відшкодування сум зріс одразу на 40,5% – до 165,1 млрд грн. Нагадаємо, що 2023 року приріст відшкодованих сум ПДВ становив 56% (132,4 млрд грн) порівняно з 2022 роком (84,6 млрд грн).

«З початку року вже є позитивна динаміка. Два місяці не тільки перевиконуємо план надходжень до бюджету, а й стабільно відшкодовуємо ПДВ. У січні – лютому відшкодували 28,7 млрд грн. Працюємо над збереженням цієї тенденції й надалі», – зазначив голова Держподатслужби Руслан Кравченко.

Ризики та проблеми для ГМК

Водночас бізнес скаржиться до Держподатслужби на факти неправомірної відмови у відшкодуванні ПДВ і затримки в попередні роки. Ба більше, окремим компаніям-експортерам гірничо-металургійного комплексу із сумнівних приводів припинено відшкодування.

Наприклад, Залізорудна компанія Ferrexpo отримала повідомлення від податкових органів про зупинення відшкодування ПДВ за січень 2025 року на 513 млн грн ($12,5 млн). Пояснення, надане податковими органами, стосується накладення персональних санкцій на акціонера компанії Костянтина Жеваго, однак обмеження не стосуються саме компанії Ferrexpo, тож цей привід є щонайменше дивним.

Так само проблеми з відшкодуванням існують і у виробника безшовних нержавіючих труб Centravis, що триває вже не перший рік. Це вкрай негативно впливає на діяльність компанії, яка й так провадить свою діяльність у надскладних умовах під постійними обстрілами – у Нікополі, що розташований фактично на лінії фронту – за 7 км від окупованого Енергодара.

«Ситуація з відшкодуванням ПДВ істотно не змінилася. Непідтвердженим і невідшкодованим підприємству залишається бюджетне відшкодування за операціями із заводом «Дніпроспецсталь» за період із лютого 2022 р. до жовтня 2023 р. Бюджетне відшкодування з березня 2022 р. до січня 2023 р. і вересня 2023 р., підтверджене судовими рішеннями, перебувають на розгляді в касації. Бюджетне відшкодування за лютий – серпень 2023 р. другий рік оскаржується в суді першої інстанції. Бюджетне відшкодування за жовтень 2023 р., підтверджене судовим рішенням суду першої інстанції, перебуває на розгляді в апеляції», – розповів в ексклюзивному коментарі GMK Center Юрій Атанасов, головний виконавчий директор Centravis.

Одночасно не повертають ПДВ і Криворізькому залізорудному комбінату (КЗРК), що посилило кризову ситуацію на підприємстві. У листопаді 2024 року комбінат звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням допомогти в стабілізації реалізації руди і поверненні експортного ПДВ у розмірі 150 млн грн. З того моменту мало що змінилося. Як результат – через нестачу фінансування, неможливість виплати зарплати в повному обсязі та відключення електроенергії за борги КЗРК з 7 березня поточного року пішов у простій.

Раніше були проблеми з ПДВ і в інших компаній ГМК. За словами Юлії Данкової, для «Метінвесту» сума відшкодування ПДВ порівнянна з фондом оплати праці всіх українських працівників групи. Водночас після ухвалення закону «Про клуб білого бізнесу» восени 2024 року компанії відмовили у відшкодуванні ПДВ, посилаючись на санкції, однак підприємства групи не перебувають під такими. Нагадаємо, що цей закон набув чинності 1 жовтня 2024 року і передбачає створення та ведення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Підприємства, що входять до цього переліку, платять податки вчасно і більше за інших, за що й отримують преференції від податкових органів.

У всіх випадках із компаніями ГМК держава відмовляється від відшкодування ПДВ за спірними приводами. ГМК – це галузь, яка найбільше постраждала з 2014 року і втратила величезні потужності та обсяги. У 2024 році, незважаючи на втрати, компанії ГМК забезпечили 7% ВВП і 15% експорту України, ставши найбільшим інвестором у промисловість із загальною сумою 650 млн дол. Частка ГМК в економіці за підсумками минулого року збільшилася, зокрема за рахунок зростання виробництва залізної руди на 55%.

Наслідки невідшкодування

Очікувані протягом 2025 року надходження зовнішньої фінансової допомоги (разом із грантами) становлять $41 млрд. Цих коштів і внутрішніх надходжень, що підігріваються інфляцією, має вистачити на покриття бюджетних потреб. Крім того, відшкодування ПДВ за І квартал поточного року зросло на 30% р./р. – до 42,4 млрд грн, що говорить про те, що кошти є.

Водночас жоден український бізнес не застрахований від нічим не вмотивованої та збиткової практики «перекриття кисню» окремим компаніям, що ми й спостерігаємо у випадку з Ferrexpo.

«Ferrexpo робить значний внесок в українську економіку і суспільство, особливо під час війни. Призупинення відшкодування ПДВ чинитиме значний тиск на наш бізнес, тоді як ми вже справляємося з багатьма іншими проблемами. Ferrexpo закликає Міністерство фінансів і Державну податкову службу України вжити термінових та ефективних заходів для відновлення відшкодування ПДВ», – наголосив Лучіо Дженовезе, голова правління Ferrexpo.

Наслідком такого тиску на компанію стане зменшення обсягів виробництва та скорочення робочих місць. Ferrexpo вже змушена скоротити виробництво до 25% від повної потужності, що призведе до зниження виробництва на 4 млн т залізної руди у 2025 році. Для порівняння: за підсумками 2024 року Ferrexpo виробила 6,9 млн т продукції (+66% р./р.).

Своєю чергою, це автоматично призведе до зниження на ті самі 4 млн т обсягу вантажоперевезень «Укрзалізниці» і перевалки в портах, зменшення валютної виручки від експорту цієї продукції та податкових відрахувань до бюджетів усіх рівнів. Починаючи з лютого 2022 року, Ferrexpo сплатила понад $300 млн податків і рентних платежів. При цьому гірничо-збагачувальні комбінати Ferrexpo є містоутворюючими підприємствами.

«Ми маємо зовнішнього ворога і зараз, як ніколи, повинні бути об’єднані заради перемоги і майбутнього. Неповернення ПДВ Ferrexpo призводить до зниження обсягів виробництва компанією, зменшення відвантажень нашій залізниці та портам, скорочення виручки від експорту української продукції, згортання інвестицій у нашу економіку та зменшення ВВП України», – зазначив президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков.

За словами Олександра Каленкова, фіскальні органи повинні дотримуватися законодавства і забезпечувати рівні умови для всіх компаній, незалежно від їхнього розміру або галузі. Це включає в себе дотримання чітких процедур і термінів повернення ПДВ, особливо для експортних підприємств. Невиконання цих зобов’язань ставить під загрозу здатність України конкурувати на міжнародних ринках, залучати інвестиції та розвивати свою економіку.

Наявність обігових коштів для компаній, що функціонують в умовах трьох років війни, є критично важливою. ГМК ще тримається, але сьогодення і майбутнє галузі залежатиме не тільки від зовнішньої ситуації на світових ринках, а й від розумної політики держави Україна.