Наріжне питання: що означає заборона на поставки коксівного вугілля

Російське уряд 18 квітня ухвалив постанову №460-25 «Про внесення змін до постанови Уряду від 29 грудня 2018 року №1716-83». Документ забороняє або обмежує експорт в Україну окремих товарних позицій.

Зокрема, з 1 червня 2019 року поставляти в Україну кам’яне вугілля, брикети, окатиші та аналогічні види твердого палива з кам’яного вугілля, кокс або напівкокс з кам’яного вугілля, а також іншу продукцію вугільної промисловості можна буде лише у разі отримання дозволу Мінекономрозвитку РФ.

Постанова уряду РФ стала відповіддю на посилення українських санкцій проти Росії. За оцінками Мінекономрозвитку РФ, обмеження стосуватимуться товарів на суму понад $4,3 млрд, а це майже 30% від товарообігу між Росією і Україною у 2018 році.

Засилля вугільного імпорту

Поставки коксівного вугілля і концентратів на коксохімічні підприємства України у 2018 році становили 14,67 млн ​​т (+7%). При цьому імпорт становив 11,98 млн т (+14%), а вугілля українського походження – тільки 2,69 млн т (-16%). Тобто частка імпортного вугілля становила 81,7% проти 76,7% у 2017 році.

Найбільш сильною є залежність України від імпорту коксівного вугілля з Росії. За даними GMK Center, минулого року Україна імпортувала з Росії 3,6 млн т антрациту, близько 7 млн ​​т коксівного вугілля і 600 тис. т коксу.

Питання коксу

За словами аналітика ІК Concorde Capital Дмитра Хорошуна, у 2018 році Україна імпортувала з РФ 600 тис. т коксу і напівкоксу (код 2704). При цьому виробництво коксу в Україні в тому самому році становило 10,8 млн т. Тобто імпорт становив лише 6% від виробництва всередині країни.

Основним імпортером коксу з РФ був Нікопольський завод феросплавів.

«Я вважаю, що навіть якщо імпорт коксу з РФ скоротиться (якщо дозволи на експорт з РФ не будуть отримані нинішніми експортерами), то ефект для України буде незначним. Для українського ГМК набагато важливішим є те, що буде з імпортом коксівного вугілля з РФ», – зазначає Дмитро Хорошун.

Великою мірою обмеження імпорту коксу означатиме підвищення потреби в імпорті вугілля. А з вугіллям може бути проблема.

Вугільні наслідки

Україна найбільш вразлива до дефіциту коксівного вугілля, і запровадження обмежень на їх імпорт з Росії ставить під загрозу роботу українських підприємств.

«Це рішення може поставити під питання роботу коксохімічного і металургійного виробництва, оскільки поставки вугілля з РФ становили близько 50% від всієї потреби в коксівному вугіллі. Якщо виникнуть складнощі з отриманням так званих спецдозволів, то швидко вирішити проблему з диверсифікацією поставок буде непросто й дорого, потрібні певні марки вугілля», – відзначає головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

З іншого боку, про наслідки зараз говорити наразі складно, адже процедура спецдозволів діяла і раніше.

«Досі коксівне вугілля імпортували за спецдозволом Мінекономрозвитку РФ. Я не зовсім розумію, навіщо ухвалили цю постанову. З отриманням спецдозволів проблем поки що не було. Що буде з поставками коксівного вугілля в майбутньому – наразі складно спрогнозувати», – каже Анатолій Старовойт, генеральний директор УНВА «Укркокс».

Небезпека перебільшена

Росії не вигідно втрачати такий ринок збуту, як Україна: російським вугільним підприємствам потрібно кудись продавати 6-7 млн т коксівного вугілля.

«Швидше за все, поставки триватимуть – за спецдозволами, або через трейдерів, або через територію інших держав, що може означати підвищення витрат для українських металургійних компаній», – вважає Андрій Тарасенко.

У свою чергу компанія «Метінвест» у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» повідомила, що забезпечить сталу роботу своїх підприємств в разі обмежень поставок сировини з Росії. На випадок позаштатних ситуацій «Метінвест» має довгострокову стратегію, яка передбачає диверсифікацію каналів поставок.