Майже половина видатків держбюджету-2023 – західна допомога

Верховна Рада 3 листопада вдругому читанні та в цілому ухвалила законопроєкт №8000 «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Із хорошого в бюджеті-2023 – за всю історію України цей документ прийняли найбільш рано в порівнянні з усіма попередніми. В усьому іншому – це бюджет воєнного часу. На цілі безпеки та оборони закладено понад 1,1 трлн грн (43% усіх видатків держбюджету), що становить понад 18% ВВП. Документ передбачає, що бойові дії триватимуть упродовж усього наступного року.

Основні цифри

До другого читання уряд частково врахував консервативний сценарій, тобто найвищі ризики продовження активних бойових дій. Головною правкою після першого читання стало зниження очікувань щодо зростання ВВП у 2023 році – до 3,2% із 4,6%.

Основні показники держбюджету-2023 є такими:

• номінальний ВВП – 6,27 трлн грн;
• зростання ВВП – 3,2% р./р.;
• доходи – 1,3 трлн грн;
• витрати – 2,6 трлн грн;
• споживча інфляція – 28%;
• індекс цін виробників промислової продукції – 32,2%;
• сальдо торговельного балансу – $15,3 млрд;
• експорт товарів та послуг – $61,3 млрд (+7,2% р./р.);
• імпорт товарів та послуг – $76,6 млрд (+1% р./р.).

«Ми збільшили обсяги видатків на виплати пенсій, ліквідацію наслідків збройної агресії Росії (будівництво, ремонти, купівля людям житла), на наукову та науково-технічну діяльність, на пільгові іпотечні кредити ВПО. Усього до другого читання у проєкті держбюджету видаткова частина зросла на 66,8 млрд грн», – зазначає прем’єрміністр України Денис Шмигаль.

Серед основних статей наповнення бюджету варто зазначити такі:

• імпортний ПДВ – 394,9 млрд грн;
• внутрішній ПДВ (з урахуванням бюджетного відшкодування) – 222,5 млрд грн;
• податок на доходи фізосіб – 143,9 млрд грн;
• податок на прибуток підприємств – 110,7 млрд грн;
• рента на видобуток газу – 73,9 млрд грн.

Навіть незважаючи на багатомільярдні очікувані вливання, українська економіка покаже мінімальні темпи зростання (Нацбанк прогнозує зростання ВВП у 2023 році на 4% р./р.) і внутрішній попит залишатиметься слабким. Середньомісячна номінальна зарплата у 2023 році становитиме 18,3 тис. грн (+30,2% до 2022 року за рахунок інфляції), але її реальне зростання – лише 0,4%. Мінімальна зарплата становитиме 6,7 тис. грн.

Надія на Захід

У 2023 році структура фінансування дефіциту держбюджету суттєво не відрізнятиметься від поточного року. Дефіцит держбюджету 2023 року орієнтовно становитиме 20,6% ВВП, або 1,6 трлн грн ($38 млрд). У структурі видатків держбюджету 46% становить міжнародна допомога: в умовах війни Україна самостійно ніяк не зможе покрити такий величезний дефіцит. Інші запозичення мають становити 170 млрд грн, із них внутрішні – 90,7 млрд грн.

Дефіцит держбюджету планується покривати за рахунок допомоги міжнародних партнерів – ЄС, США, МВФ та інших донорів. За оцінками МВФ, у 2023 році Україна може потребувати $3-5 млрд зовнішнього фінансування на місяць. Сума залежить від характеру бойових дій та макроекономічної ситуації в країні. Уже досягнуто принципової домовленості про виділення наступного року США та Євросоюзом по $1,5 млрд на місяць для підтримки України. При цьому слід очікувати на переформатування частини цих коштів із кредитів на гранти.

Прогнозний розмір держборгу становитиме 6,4 трлн грн, або 102% ВВП, на кінець 2023 року. Однак Україна відстрочила значну частину платежів за зовнішнім держборгом, тому питання фінансування виплат виникне лише у 2024 році.

Фінансова підтримка від міжнародних донорів зумовила покращення очікувань за курсом гривні до долара: середньорічний показник – 42,2 грн/дол., на кінець 2023 року – 45,8 грн/дол. (у першому читанні – 50 грн/дол.). Хоча за умов активних бойових дій стабільність курсу нацвалюти не може гарантувати ніхто. Також зберігається ризик невчасного надходження західної допомоги.

Тотальна нестача

Закладене до держбюджету фінансування невоєнних видатків, по суті, можна вважати мінімально необхідним. У 2023 році на соціальні програми та пенсії спрямують 17% (447,4 млрд грн) коштів, медицину – 7% (176,1 млрд грн), освіту – 6% (156 млрд грн).

«Головна риса проєкту держбюджету – економія фактично на всьому, крім оборони та безпеки. На цей напрям буде спрямовано 40% усіх коштів. Решта витрат фінансуватиметься за рахунок донорів», – каже заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

За оцінками Світового банку, до кінця 2022 року чверть українців житимуть у бідності у порівнянні з трохи більш ніж 2% до війни. А до кінця 2023 року їх частка може зрости до 55%. Українська влада офіційно очікує до кінця поточного року безробіття на рівні 30%.

У 2023 році діятиме Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Його кошти будуть спрямовані на будівництво та ремонт громадських будівель, об’єктів критичної інфраструктури, забезпечення житлом біженців, закупівлю транспорту та ін. Однак розмір цього фонду мізерно малий у порівнянні із завданими збитками – 35,5 млрд грн, з яких 16,1 млрд грн додано після першого читання. Розмір коштів, спрямованих на відновлення інфраструктури, може зрости, якщо бойові дії припиняться.

За словами Еріка Наймана, керуючого партнера компанії HUG’S, Фонд ліквідації наслідків збройної агресії Росії буде переважно наповнений за рахунок прибутку Національного банку України. Загалом очікуваний розмір прибутку НБУ, який регулятор перераховує до держбюджету, зріс у порівнянні з першим читанням на 51,6 млрд грн – до 71 млрд грн.

Однак обсяг фонду не можна порівняти з розміром завданих війною збитків. За оцінками Київської школи економіки (KSE), прямі збитки інфраструктури у грошовому виразі станом на 1 вересня 2022 року становили $127 млрд. Зауважимо, це дуже помірна оцінка, і українська влада в різний час називала набагато більші цифри – від $350 млрд до $1 трлн.

Підтримка бізнесу

В умовах війни держбюджет апріорі не може бути орієнтованим на підтримку бізнесу, але частину бюджетних видатків на будівництво та відновлення інфраструктури можна вважати інвестиціями. До таких можна віднести:

• Дорожній фонд – 64,3 млрд грн;
• Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – 35,5 млрд грн;
• субвенції Харкову та Дніпру на добудову метро – 6,1 млрд грн;
• Держфонд регіонального розвитку – 2 млрд грн.

Своєю чергою певна частина військових витрат передбачає закупівлю продукції у національних виробників. Так, на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєнь, техніки, засобів та обладнання заплановано спрямувати 355,1 млрд грн.

Можна прогнозувати, що залежно від характеру бойових дій держбюджет-2023 переглядатиметься, як це сталося цього року. Наступний рік обіцяє бути вкрай складним, що обов’язково вплине на виконання держбюджету.