Кінець відскоку: чи є у країни шанси на відновлення економіки

Динаміка відновлення української економіки після весняного локдауну сповільнилася. Однак в майбутньому темпи економічного розвитку можуть ще погіршитися. Все буде залежати від розвитку ситуації з рівнем захворюваності на коронавірус COVID-19 і характеру прийнятих обмежувальних заходів.

Покращення погіршення

Після весняного локдауну українська економіка демонструвала доволі високі темпи відновлення. Ключові промислові індикатори, які опосередковано вказують на динаміку ситуації в економіці, за дев’ять місяців свідчать про помірне падіння:

• промвиробництво скоротилося на 7%;
• виробництво електроенергії знизилося на 5,9%, споживання – на 4,3%, в тому числі в промисловості – на 4,9%;
• обсяг вантажоперевезень упав на 13,3%, в тому числі залізничним транспортом – на 4,7%;
• обсяг виконаних будівельних робіт зріс на 0,2%.

Ці показники певною мірою покращилися в порівнянні з даними за сім місяців. Мінекономіки оцінює спад ВВП України за січень-вересень у 5,5%, тоді як раніше очікувалося падіння на 6,5%.

При цьому точна динаміка відновлення в третьому кварталі залишається під питанням – Мінекономіки оцінило падіння ВВП у третьому кварталі в 3,6%, НБУ – в 6,2%. У липневому прогнозі Нацбанк очікував зниження на 7,4%. Зі свого боку інвестиційна група ICU оцінює падіння ВВП України в третьому кварталі на рівні 5%.

Незважаючи на покращення Нацбанком своєї оцінки, вона різко контрастує із цифрою Мінекономіки. А от оцінки падіння українського ВВП у другому кварталі в НБУ та Мінекономіки «звучали» однаково – по 11%.

Джерело даних: Мінекономіки

Можливо, причина відмінностей у тому, що НБУ твердо дотримується свого прогнозу зниження ВВП за підсумками поточного року на рівні 6%. Натомість в уряді не відмовляються від свого бажання побачити лише -4,8%. Хай там як, різниця в оцінках економічних результатів третього кварталу надто значуща.

Слід відзначити, що ситуація в економіці змінюється надто швидко. А це означає, що для оцінки динаміки економічної ситуації доцільніше використовувати не квартальні, а місячні дані. Наприклад, за динамікою індексу промвиробництва видно, що карантинний відскік закінчився в липні, а в серпні-вересні відновлення сповільнилося.

Джерело даних: Держстат

Отже, запас зростання, зумовлений «природними» причинами після різкого зниження ділової активності під час весняного локдауну, – закінчився. Власних резервів зростання в економіки більше не залишилося.

«Трекер економічних змін показує, що це швидке відновлення економіки після карантину або добігає кінця, або вже завершилося. Активність, з якою відновлювалася економіка після повного локдауну, завершилася. Зростаючий тренд зупинився, далі все  залежатиме економічної політики, умов ведення бізнесу, кон’юнктури на зовнішніх ринках», – відзначала в другій половині жовтня заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко, повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна».

Посилення заходів

В останні дні Україна демонструє чергові антирекорди захворюваності, що становить ризик для відновлення економіки. В уряді не хочуть запроваджувати тотальний карантин в Україні та розраховують відбутися «малою кров’ю» – адаптивним карантином, що враховує ситуацію в кожному конкретному регіоні. У найгіршому випадку передбачається «закрити» тільки окремі території. Негативний ефект на економіку від таких обмежених заходів має бути набагато слабшим від весняного.

Однак у цьому питанні діє принцип «ніколи не говори ніколи». Багато чого залежить від рівня поширення пандемії та заходів, яких вживають країни Євросоюзу. Такий фон морально виправдовує посилення карантину й в Україні.

Влада Іспанії, Італії Франції, Німеччини та інших країн посилили карантинні обмеження через погіршення ситуації з коронавірусом. Ці заходи передбачають здебільшого обмеження або заборону роботи розважальних закладів та ресторанів, але не стримують іншу бізнес-активність. Іншими словами, поточні обмежувальні заходи в Європі жорсткі, але до повного локдауну справа поки не дійшла.

Критичним рівнем, за якого запас міцності з приймання нових пацієнтів системою охорони здоров’я України буде вичерпано та, відповідно, буде істотно посилено обмежувальні заходи, в Україні останнім часом називали 15-20 тис. нових хворих на день. Порогу в 10 тис. заражень на день Україна вже досягла.

Економічні очікування

За умови запровадження в Україні та світі жорсткого локдауну в Мінекономіки очікують:

• падіння ВВП в IV кварталі складе 6% (у III кв. – 3,6%);
• за підсумками року зниження може бути на рівні 5,6% (поточні очікування – 4,8%).

І це ще досить помірковано-позитивні оцінки.

Потрібно відзначити, що в жовтні Міжнародний валютний фонд покращшив оцінку падіння ВВП України у 2020 році до 7,2% з 8,2% (червневий прогноз). А Світовий банк – погіршив з 3,5% (червневий прогноз) до 5,5%. Справа в тому, що прогноз МВФ спочатку був надто песимістичним, а у Світового банку – занадто позитивним. Значною мірою рівень падіння економіки України визначатиметься ступенем жорсткості заходів реакції на пандемію.

Утім, усі ці цифри не скасовують головного – програм підтримки населення й бізнесу не було під час весняного локдауну, немає таких документів і навіть намірів і зараз. Хоча Кабмін спільно з експертами і бізнесом розробив загальні напрями економічної політики до 2030 року, однак її реалізація – у кращому разі дуже віддалена перспектива.

За даними опитування НБУ, індекс очікувань ділової активності в жовтні знизився на 1,6 пункта, до 47,8 п., після зростання у вересні (на 1,5 п.) і серпні (на 1 п.), Проте він залишається нижчим від нейтрального значення в 50 п. Це свідчить про переважання песимістичних настроїв серед підприємців.