shutterstock
Десятий календарний тиждень нагадав вітчизняним металургам про розпочате ще в середині минулого року антидемпінгове розслідування щодо імпорту оцинкованого прокату з України. Слухання відбудуться через 10 днів. Їх результати неочевидні.
Українські сталевари потроху вибирають квоти на експорт продукції в Євросоюз. Постачальники газопровідних і безшовних труб з нержавіючої сталі, порожнистого профілю, а також нелегованого дроту демонструють активність. Експортери холоднокатаного листового прокату та арматури ритмічно відвантажують продукцію в ЄС. Виробники катанки та куточків не поспішають вибирати свої квоти.
Внутрішній ринок минулого тижня подав металургам підбадьорливі сигнали. Індекс будівельної продукції зріс на 6,6%. У 2019-му динаміка має зберегтися.
А головна подія українського ГМК за звітний тиждень – завершення будівництва МБЛЗ №4 на ММК ім. Ілліча.
У глобальній металургії Китай як і раніше диктує тренди. Минулого тижня влада Піднебесної оголосила про нові заходи стимулювання економіки, а також – про посилення екологічних обмежень для метпідприємств.
Європа сигналізує про наближення спаду попиту на сталь. Європейський центробанк погіршив прогноз зростання ВВП єврозони в цьому році.
Євразійська економічна комісія 21 березня проведе публічні слухання у рамках антидемпінгового розслідування щодо імпорту оцинкованого прокату з України.
Розслідування розпочато ще в червні 2018 року з приводу імпорту в 2017 році оцинкованого прокату з України та Китаю в країни Євразійського економічного союзу (РФ, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан). Ініціаторами виступили ММК, НЛМК і «Северсталь». За їхніми даними, імпорт здійснювався за цінами, нижчими за нормальні ціни на ринках України та Китаю.
Оцинкований прокат з України експортує ММК ім. Ілліча. Загальний обсяг експорту оцінюється в 200 тис. т на рік. При цьому Росія є важливим ринком, на який поставляється близько 100 тис. т на рік, тобто половина всього експорту. Це доволі суттєві обсяги.
Роботу України з вирішення торговельних спорів не можна назвати успішною. Україна за показником виграних справ посідає одне з останніх місць у світі – лише 17% (за підсумками 92 розслідувань запроваджено 76 антидемпінгових заходів). Для порівняння, цей показник у Росії становить 25%, у Індії – 43%.
Росія застосувала до України 7 антидемпінгових заходів щодо металургійної продукції: арматура, залізничні колеса, прокатні валки, феросилікомарганець, безшовні труби, куточок, труби з нержавіючої сталі.
Україна натомість застосувала до металопродукції з Росії лише один антидемпінговий захід – імпортне мито на арматуру, та й той минулого року. Україна імпортує з Росії близько 200 тис. т листового прокату, 100 тис. т сортового прокату.
На 6 березня з моменту запровадження квот на імпорт сталі в ЄС минуло 34 дні. Це 29,3% тривалості першого періоду дії квот.
Від початку лютого українські виробники найбільше вибрали квоти щодо газопровідних труб (72,6%), порожнистого профіля (30,1%), безшовних труб з нержавіючої сталі (30,1%), нелегованого дроту (32,8%). Це ті види продукції, які становлять відносно невелику частку в українському експорті в ЄС, тому розміри наданих щодо них квот незначні.
Експорт холоднокатаного листового прокату (квота для України – 50,9 тис. т) і арматури (квота для України – 62,5 тис. т) рівномірно розподілений у часі – перша квота вибрана на 26,9%, а друга – на 24,7%. Українські металурги мають можливість продовжувати експортні поставки цієї продукції у звичайних обсягах.
Найбільші експортні перспективи залишаються у виробників катанки та куточків. Квоти щодо катанки (149 тис. т) вибрані лише на 19,6%, а щодо куточків (42,9 тис. т) – на 16,7%. Перспектива заповнення квоти щодо катанки залишається нечіткою, оскільки розмір цієї квоти було визначено як середнє значення 2015-2017 рр., коли на експорт працював ЄМЗ.
У річному виразі індекс будівельної продукції продемонстрував зростання на 6,6% (без урахування Криму, Севастополя і тимчасово неконтрольованих територій Донецької і Луганської областей).
Збільшення обсягу будівельних робіт відбулося за рахунок нежитлових будівель (+10,4% рік до року) та інженерних споруд (+23,7% рік до року), тоді як у житловому будівництві спостерігається спад (–17,8% рік до року).
Ринок металу більшою мірою прив’язаний до інвестицій у нежитлове будівництво, оскільки це сегмент з найбільшим споживанням металоконструкцій. За словами забудовників, сьогодні активно розвиваються проекти комерційної нерухомості. Інженерні споруди є менш металомісткими.
У разі збереження темпів зростання ВВП на рівні минулого року темпи збільшення обсягу виконання будівельних робіт – за найбільш сприятливих умов – мають шанси залишитися на тому самому рівні (6-8%). Слід враховувати, що 2019-й – рік президентських і парламентських виборів, коли інвестори будуть більш обережними.
Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча успішно завершив проект будівництва МБЛЗ №4. Сума інвестицій становить $150 млн.
Машина безперервного лиття заготовок вже переведена в режим промислової експлуатації. Запуск МБЛЗ передбачає виведення з експлуатації слябінгу 1150, який на початку лютого 2019 року зупинили.
Завдяки МБЛЗ №4 комбінат зможе збільшити виробництво слябів до 5 млн т на рік. Також розшириться асортимент продукції – ММК ім. Ілліча відливатиме преміальні сляби нових типорозмірів (170-250 х 900-1550 мм) в обсязі 2,5 млн т на рік. Перехід до сегменту преміальної продукції вимагатиме зниження експорту чавуну для нарощування власного виробництва сталі.
Уряд Китаю оголосив про нові заходи стимулювання економіки в 2019 році.
Згідно з прогнозами, в 2019 році очікується уповільнення зростання економіки КНР з торішніх 6,6% до 6,0-6,5%. На цьому тлі уряд планує запустити такий пакет стимулів:
Ці заходи підтримають місцеву металургію, підвищивши попит на її продукцію на внутрішньому ринку. Крім того, зниження ПДВ може поліпшити привабливість китайської продукції на зовнішніх ринках. Сьогодні металурги отримують відшкодування ПДВ за експортом арматури в розмірі 13%, а за експортом гарячекатаних рулонів – 10%. З урахуванням зниження ставки ПДВ з 16% до 13%, експорт арматури практично не оподатковуватиметься ПДВ, а за експортом гарячекатаних рулонів постачальники сплачуватимуть лише 3% ПДВ. Тому китайські виробники зможуть знизити ціни для експортних поставок.
Китай запровадив чергові екологічні обмеження на роботу металургійних заводів.
Високий рівень смогу під час проведення засідань уряду в Пекіні змусив місцеву владу обмежити роботу металургійних підприємств. В окрузі Таншань в період з 1 по 6 березня аглофабрики мали скоротити виробництво на 40-100%, а підприємства, що найбільш забруднюють довкілля, були зобов’язані обмежити час роботи печей для випалювання вапна. Пізніше обмеження були продовжені на невизначений період через несприятливі погодні умови.
Запроваджені обмеження позитивно вплинули на ринкову кон’юнктуру ринку сталі – експортні ціни на китайську продукцію зросли. При цьому ф’ючерси на залізну руду (Fe 62%) неістотно зменшилися – з $86,5 за т (05.03.2018) до $85,8 за (06.03.2018), оскільки учасники торгів стурбовані потенційним зниженням попиту на ЗРС у китайських металургів.
Пекін також використовує аргумент боротьби із забрудненням повітря для реструктуризації галузі. Так, головний сталеливарний регіон Китаю Хебей скоротить по 14 млн т виробничих потужностей на рік протягом 2019-2020 років у рамках боротьби із забрудненням атмосфери. Упродовж п’яти років – з 2013 до 2018 року – провінція скоротила виробничі потужності на 82,23 млн т сталі на рік, а кількість металургійних підприємств за цей час зменшилася вдвічі.
Європейський центробанк (ЄЦБ) істотно знизив прогноз щодо зростання ВВП єврозони в 2019 році – з 1,7% до 1,1%.
Ця новина була очікуваною, враховуючи невисокі показники ВВП Німеччини за 4-й квартал 2018гого: +0,6% рік до року і відсутність будь-яких змін (0%) відносно попереднього кварталу.
Згідно із жовтневими прогнозам WorldSteelAssociation, попит на сталь у ЄС у 2019 році має зрости на 1,7%. Тепер же, через зниження прогнозу щодо ВВП, можна очікувати й перегляду прогнозу щодо попиту на сталь у ЄС у поточному році.
З огляду на більш слабке, ніж очікувалося, зростання економіки, ЄЦБ вказав на збереження низької облікової ставки до кінця 2019 року й оголосив про нові цільові довгострокові кредити для банків (TLTRO).
Детальніше про головні тренди і події читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також – на нашому порталі.
У ЄС середньомісячні оптові ціни на добу наперед у квітні 2025 року значно впали. За…
Попри реалії воєнного часу, українські компанії гірничо-металургійного комплексу знаходять нові способи залучення працівників та можливості…
Провідні сталеві гравці коригують раніше затверджені плани декарбонізації виробництва. І висувають національним урядам жорсткі умови.…
До війни Україна експортувала приблизно 80% вироблених напівфабрикатів і готового металопрокату. Однак у рамках післявоєнного…
Український інвестиційний клімат ніколи не був надто позитивним щодо інвесторів. Війна лише погіршила ситуацію. Зараз…
Залізорудна галузь України, один із головних наповнювачів держбюджету, наприкінці І кв. опинилася в критичному становищі.…