Ціни на електроенергію в країнах Європи значно впали в січні 2023 року

Ціни. У січні 2023 року середньомісячна ціна електроенергії на добу наперед на більшості європейських ринків була нижчою за €135 МВт·год (за винятком Італії та Великобританії). Про це повідомляє іспанська AleaSoft Energy Forecasting,

У ЄС середньомісячні оптові ціни на добу наперед у січні становили:

• Італія – €174,5/МВт·год;
• Франція – €132,1/МВт·год;
• Німеччина – €117,8/МВт·год;
• Іспанія – €69,5/МВт·год;
• Бельгія – €130,7/МВт·год.

У Великій Британії, за даними Nordpool, середньомісячна спотова ціна на добу наперед у грудні становила €149,7/МВт·год.

У порівнянні із груднем 2022 року ціни знизились удвічі.

На енергоринках Німеччини, Бельгії та Франції середня ціна січня була найнижчою з серпня 2021-го, в Італії – найнижчою з вересня 2021-го. Зниженню цін на європейських ринках електроенергії, незважаючи на зростання попиту, сприяла відносно м’яка погода, падіння цін на газ, загальне збільшення виробництва сонячної та вітрової енергії, падіння цін на викиди CO₂.

Велика Британія. На фоні новини про те, що британський уряд пропонує пакет підтримки в сумі £300 млн ($371 млн) British Steel і Tata Steel UK для переходу виробників сталі від доменних печей на електродугові розгортається дискусія щодо реформування енергетичного сектору країни, пише Forbes.

Зростання цін на енергоносії у Сполученому Королівстві в останні два роки значно збільшили витрати промисловості, і особливо це стосується металургійних підприємств, які до того ж мають враховувати вартість викидів вуглецю.

Велика Британія виробляє приблизно 40% електроенергії за допомогою природного газу, тому встановлення електродугових печей не обов’язково вирішить проблему. Так, у січні Liberty Steel UK сировинного магната Санджива Гупти, яка використовує EAF, повідомила про наміри скоротити виробництво та сконцентруватися на високомаржинальній продукцїї через високу вартість енергії та дешевший імпорт. Зокрема, заплановане скорочення виробництва на заводі в Ротерхемі для пом’якшення впливу неконкурентних витрат на е/е.

Деякі політики, особливо в Уельсі, також наголошують на подальшій держпідтримці у створенні екологічних джерел енергії для електродугових печей меткомбінатів, зокрема, є пропозиція щодо вітрової електростанції в Кельтському морі.

Франція. За даними Національного інституту статистики і економічних досліджень Франції (INSEE), без державної допомоги у 2023 році відпускні ціни на електроенергію для бізнесу можуть у середньому зрости на 84% у порівнянні з 2022-м. Очікуване збільшення буде найбільшим у промисловому та сільськогосподарському секторах – на 92% без урахування урядових заходів. Це значною мірою пов’язане з тим, що компанії мають контракти на електроенергію, які змінюються відповідно до ринкових цін, які різко зросли за останній рік.

Звіт заснований на опитуванні постачальників електроенергії у грудні 2022-го та аналізі ринкових індексів. Проте в ньому не намагаються спрогнозувати фактичне зростання цін для бізнесу, враховуючи перегляд контрактів або заплановані урядові втручання, щоб зменшити удар у поточному році.

З 1 лютого 2023 року регульований тариф  на електроенергію (TRV) у Франції підвищили до 15%. У країні також продовжили до 2024 року зниження податку на кінцеве споживання електроенергії (TICFE) – до €1 ($1,09) за МВт·год  для всіх підприємств.

Мінекономіки Франції також оголосило, що компанії із значним споживанням електроенергії можуть подати заявку на отримання допомоги в розмірі €4 млн, €50 млн або до €150 млн (у секторах із підвищеним ризиком викидів вуглецю).

У січні 2023-го, пише Euractiv,  Франція відновила позицію найбільшого експортера електроенергії в ЄС (працювали 44 реактори з 56), проте вже від середини січня німецький експорт е/е до країни почав збільшуватися. Це збіглося зі страйками французьких робітників, які протестували проти планів підвищити пенсійний вік. Франція імпортувала електроенергії на суму €330 млн, щоб задовольнити внутрішній попит у січні, тоді як її експорт до Німеччини у цей період склав лише €96 млн.

Німеччина. Німеччині, ймовірно, не знадобляться всі €200 млрд, призначені для захисту домогосподарств і компаній від впливу різкого зростання цін на енергоносії. Про це у середині січня заявив міністр фінансів країни Крістіан Лінднер. За його словами, витрати Німеччини на обмеження цін на газ і електроенергію можуть бути нижчими, ніж очікувалося, через падіння цін на енергоносії на ф’ючерсних ринках. Це також зменшить надходження від податку на надприбуток енергокомпаній.

Втім, як повідомляв Reuters, у міністерстві економіки зауважили: неможливо напряму оцінити, як падіння цін на газ вплине на загальний обсяг пакету допомоги, оскільки споживчі ціни залежать від індивідуальних контрактів з постачальниками енергії. Промислові споживачі зіткнулися з ще більшою невизначеністю. Тож у відомстві вважають, що потрібно обережно говорити про скорочення планів щодо потреб у фінансуванні. Фактичні дані повинні стати доступними у найближчі місяці.

Газ. Заповненість газосховищ країн Євросоюзу завдяки у цілому м’якій зимі та слабкому промисловому попиту залишається високою. За даними платформи AGSI, на 9 лютого 2023-го загалом по ЄС цей показник становив 68,1%. 26 січня ф’ючерси TTF досягли найнижчої розрахункової ціни з першої половини вересня 2021 року – €54,82/МВт·год.

Відповідно до переглянутого прогнозу міжнародної фінансової групи ING, оприлюдненого наприкінці січня, європейські газосховища за умови відсутності тривалих холодів завершать опалювальний сезон при заповненості більш ніж на 50%. Це значно вище, ніж 26% наприкінці сезону 2021/2022 років та вище від середнього п’ятирічного показника у 34%.

Фінгрупа очікує, що середня значення TTF становитиме €60-65/МВт·год у першій половині 2023-го, і збільшиться до €75-80/МВт·год у другому півріччі. У попередньому прогнозі аналітиків ING йшлося про європейський орієнтир у середньому €125/МВт·год на поточний рік. Очікується, що комфортніша ситуація зі зберіганням ставить Європу в кращу позицію щодо опалювального сезону 2023/2024 років, а ціни не мають бути настільки високими. Ризиками, які ING називає ключовими для перегляду прогнозу, є зупинення залишкових потоків російського газу до ЄС та рівень попиту на СПГ з боку Китаю.

Тенденції. Коливання європейських цін на енергоносії та прогнозів щодо подальшого розвитку ситуації продовжує впливати на енергоємні галузі промисловості, зокрема, металургійну. Уряди, у свою чергу, змушені переглядати масштаби підтримки.

Компанії поки розглядають найгірші сценарії, і зіштовхуються з вибором щодо відновлення виробництва, яке вони зупинили через стрибок цін у 2022 році.  Хоча наразі вплив енергокризи в ЄС та її вплив на металургію дещо послабли, все ще залишається ризик відтоку інвестицій із енергоємних галузей Європи.  Окрім того, металурги ЄС занепокоєні й іншими проблемами, наприклад, питанням конкурентоспроможності на фоні екологічних субсидій США для промисловості, передбачених законом про зниження інфляції. Євросоюз вже готує власну відповідь щодо підтримки інвестицій у «зелену» промисловість.