Ціни на електроенергію в Європі торік повернулися до рівнів 2021 року

У ЄС середньомісячні оптові ціни на добу наперед у грудні 2023 року у порівнянні із листопадом знизилися у більшості країн.

За даними Ember, вони становили:

• Італія – €115,4/МВт·год (-5,2% м./м.);
• Франція – €68,3/МВт·год (-23,2%);
• Німеччина – €68,4/МВт·год (-25%);
• Іспанія – €72,1/МВт·год (+13,4%);
• Польща – €80/МВт·год (-18,6%);
• Швеція – €69,3/МВт·год (+1,5%).

У перший тиждень грудня ціни на газ у Європі впали  нижче €40//МВт·год, наблизившись до рівнів початку жовтня 2023-го, зазначає AleaSoft Energy Forecasting. Також знизилась вартість ф’ючерсів на CO2 (8 грудня  зареєстровано найнижчу розрахункову ціну з жовтня 2022-го, €68,63/т). Ці фактори в поєднанні зі зростанням виробництва вітрової енергії та зменшенням попиту призвели до падіння ціни на е/е майже на всіх ринках. Така ж тенденція спостерігалася і в середині місяця.

У останній тиждень 2023 року попит на електроенергію очікувано скоротився через різдвяні свята. У Німеччині та Франції зниженню цін сприяло збільшення виробництва сонячної енергії.  Натомість у Італії та на Піренейському півострові генерація відновлювальної енергії впала, що спричинило зростання цін.

В Україні середньозважена ціна електроенергії на ринку на добу наперед (РДН) в грудні 2023 року скоротилась на 5,87%, у порівнянні з попереднім місяцем – до 4101,86 грн/МВт·год (€98,1 за курсом за курсом 41,8 грн/євро), свідчать дані «Оператора ринку».

Тенденції 2023 року

Як зауважує AleaSoft, торік середні європейські ціни на електроенергію впала до рівнів 2021-го (за винятком Італії), і здебільшого були нижчими за €100/МВт·год. Цьому сприяли зменшення вартості газу та попиту на е/е, а також збільшення її виробництва з відновлюваних джерел порівняно з 2022 роком.

У 2023 році середня ціна на ф’ючерси TTF на місяць наперед становила €41,4/МВт·год (для порівняння, середній показник 2022-го склав €133,19/МВт·год, у 2021-му – €48,54/МВт·год).

Торік на ціни газу суттєво впливали перебої з постачаннями з Норвегії, трудові спори на австралійських підприємствах з експорту СПГ, а також нестабільність на Близькому Сході. Проте високі рівні європейських запасів та надлишкові постачання СПГ призвели до зниження середньорічної ціни газових ф’ючерсів TTF.

Відновлювальна енергія

Минулий рік чітко відобразив зусилля Європи щодо переходу на зелену енергетику. Так, Люксембург, який посів перше місце у рейтингу ЄС, виробив 89% своєї електроенергії із відновлювальних джерел. Друге місце отримала Австрія (87%), третє – Литва (81%).

Усі основні європейські ринки електроенергії зареєстрували збільшення встановлених сонячних потужностей у порівнянні з 2022-м. Лідером стали Нідерланди, додавши до системи 7679 МВт (+51% р./р.). Проте у Німеччині та Італії за підсумками 2023-го потужності сонячної енергетики зросли менш ніж на 10%. р./р.

За останній квартал 2023 року, пише Reuters, європейські виробники електроенергії вперше виробили більше електроенергії за допомогою вітру, ніж із використанням вугілля, що стало ключовою віхою для екологічних зусиль блоку. За даними Ember, у жовтні-грудні ці обсяги склали рекордні 193 ТВт·год порівняно зі 184 ТВт·год на вугільних електростанціях. Виробництво вітрової енергії протягом четвертого кварталу 2023-го зросло приблизно на 20% у річному обчисленні попри значний спад у секторі вітрових установок через високі витрати на робочу силу, матеріали та фінансування.

Нова політична підтримка, узгоджена європейськими законодавцями наприкінці 2023 року, включаючи фінансування для виробників турбін і скорочення термінів отримання дозволів, має сприяти подальшому розвитку регіональної вітроенергетики у 2024 році.

Окрім того, на конференції ООН з питань зміни клімату COP28, що відбулася на початку грудня, 118 урядів взяли зобов’язання потроїти світові потужності відновлюваної енергетики і подвоїти щорічні темпи підвищення енергоефективності до 2030 року. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пізніше привітала цю угоду, як світанок нового світу без потреби у вугіллі чи нафті.

Понад 20 урядів також підтримали декларацію COP28 про збільшення потужностей ядерної енергетики втричі до 2050-го, серед них і Україна.

«Ядерна енергетика повертається»,  – прокоментував цей крок президент Франції Еммануель Макрон. Втім, деякі європейські політики критикують обіцянку щодо розвитку атомної енергетики, і вважають цю ставку хибною.

Макрон у 2022-му поставив ядерну енергетику в центр прагнення своєї країни до вуглецевої нейтральності до 2050 року, оголосивши про будівництво шести нових європейських реакторів під тиском і дослідження ще восьми. Вже на початку 2024-го міністр енергетики країни Аньєс Паньє-Рюнаше зауважила, що Франції потрібно більше ніж шість нових атомних електростанцій, які зараз плануються, також необхідно збільшити структуру відновлюваних джерел енергії.

Заповненість газосховищ

За даними платформи AGSI, показник заповненості газосховищ в середньому по ЄС на 1 січня 2023-го становив 86,25%, на 8 січня – 84,27%.

Уникнути подальших енергетичних криз Європі допомагає використання українських газосховищ, зазначає Financial Times. Європейські компанії почали відбір газу у листопаді 2023 року, і прискорили процес на початку 2024-го через зростання попиту на опалення в зимові місяці. Раніше попри війну вони звернулися до країни, аби зберегти свої резерви.

За словами аналітиків, це рішення допомогло енергетичним групам і трейдерам отримати лише відносно невеликі вилучення зі сховищ у ЄС, утримуючи низькі ціни на газ і полегшуючи поповнення обсягів наступного року.

«Цієї зими Україна відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки постачання газу в Центральну та Східну Європу», – зазначила Наташа Філдінг, керівник відділу ціноутворення на газ в Європі  агентства Argus Media.

Україна має більше потужностей для зберігання газу, ніж будь-яка інша країна в ЄС, оскільки відігравала роль критично важливої ​​транзитної країни для російського трубопровідного газу. Сховища блоку досягли майже максимальної потужності ще в середині жовтня. Країна також запропонувала певні стимули, як дешеві тарифи на зберігання.

В цілому, аналітики позитивно оцінюють перспективи Європи цього опалювального сезону. Як вважає оглядач Bloomberg Хав’єр Блас, попри холодну погоду в Європі для європейських газових трейдерів зима закінчилась. Регіон майже пройшов половину опалювального сезону, а м’яка погода до цього часу залишала запаси достатніми. Навіть якщо холод протримається довго, Європа все одно споживатиме набагато менше газу, ніж у звичайну зиму. Через зниження попиту як для опалення, так і з боку промислових споживачів європейські  газові сховища виснажуються не так швидко, що призводить до зниження цін – у порівнянні з минулим роком вони впали на 45%.

За нинішніх тенденцій, зазначає Блас, Європа зустріне весну наполовину заповненими підземними газосховищами, тоді як середній показник за десятиріччя становить лише 35%. Втім хоча європейські ціни на газ суттєво впали з рекордно високого рівня останніх двох зим, вони залишаються значно вищими за середній показник 2010-2020 років, який становив €20,1 за МВт·год.