Ціни на е/е в Європі суттєво впали у березні

У березні 2025 року середньомісячні оптові ціни на добу наперед в Європі суттєво впали на більшості ринків.

За даними Ember, вони становили:

• Італія – €120, 49/МВт·год (-19,8% м./м.);
• Франція – €76,73/МВт·год (-37,4%);
• Німеччина – €92,54/МВт·год (-28,5%);
• Іспанія – €52,87/МВт·год (-51,2%);
• Швеція – €41,03/МВт·год (-33%).

Зниженню ринкових цін на електроенергію в Європі минулого місяця сприяли падіння попиту, зростання генерації відновлювальної енергії, зниження цін на газ та викиди CO2. Винятком став лише другий тиждень березня через нижчі температури у регіоні. Наприкінці місяця ряд ринків зареєстрував негативні погодинні ціни та найнижчу денну вартість е/е з середини 2024 року.

Загалом, як зазначають в AleaSoft, у січні-березні 2025 року середня квартальна ціна електроенергії на більшості основних європейських ринків перевищила €85/МВт·год на тлі зростання попиту, вартості ф’ючерсів на газ TTF у перший місяць року та збільшення квартальної ціни на викиди вуглецю.

Європейські рішення

19 березня Єврокомісія оприлюднила свій План дій зі сталі та металів, який покликаний зміцнити конкурентоспроможність металургійного сектору та захистити його майбутнє. Документ, зокрема, передбачає забезпечення доступного та безпечного енергопостачання.

Як зазначають у ЄК, вартість енергії залишається ключовим фактором конкурентоспроможності галузі, оскільки на неї припадає більша частка витрат на виробництво, ніж в інших секторах.  До енергокризи, за даними інституції, ця частка становила близько 17% для сталеливарного сектора та 40% для алюмінію, а у 2022 році зросла  до 80%.  Також зауважується, що ціни на електроенергію в Євросоюзі у 2-3 рази вищі, ніж у США, а газ  – дорожчий вп’ятеро.

План, запропонований ЄК заохочує використання угод про закупівлю електроенергії (PPA). Інституція закликає держави-члени використовувати гнучкість податку на енергію та знижені мережеві тарифи для пом’якшення нестабільності цін.  Таким чином, Єврокомісія по суті дала «зелене світло»  будь-яким енергетичним субсидіям, які не суперечать європейському енергетичному законодавству та правилам державної допомоги.

Документ також передбачає сприяння швидшому доступу до мережі для енергоємних галузей та підтримує збільшення використання у цих секторах відновлюваних джерел енергії та низьковуглецевого водню.

Втім, галузеві асоціації наполягають на більшій деталізації. Так, в EUROFER зауважили, що подальша робота над скороченням витрат на енергоносії має вирішальне значення, адже високі ціни на них впливають не лише на виробництво сталі та металів, але й на цілі європейські промислові ланцюжки доданої вартості. У Асоціації сталеливарної промисловості Німеччини (WVStahl) звернули увагу, що у плані ЄК все ще відсутня конкретна концепція конкурентної ціни на промислову електроенергію.

У італійській Assofermet, що представляє дистриб’юторів брухту, сировини й сталевої продукції, вважають, що заходи зі зниження витрат на енергоносії у плані мають невелику вагу і потребують подальших конкретних кроків. Схожу думку висловили й у Federacciai – асоціації виробників сталі країни. Там також вказали на можливу нерівність між європейськими країнами у цьому питанні.

Ситуація в Україні

В Україні середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН у березні 2025 року, повідомив «Оператор ринку» впала на 9,4% м./м.- до 5473,83 грн/МВт·год (€121,4/МВт·год – за середнім місячним курсом гривні до євро). Попит на РДН у зазначений період у порівнянні з лютим знизився на 18,44%, пропозиція – на 10,61%.

У березні, за даними моніторингу ExPro Electricity,  Україна збільшила імпорт електроенергії на 11% м./м. – до 272 МВт·год.  Найбільші її обсяги у зазначений період надійшли з Угорщини (42%). На другому місці – Словаччина (19%), на третьому – Польща (18%).

Водночас у річному обчисленні імпорт електроенергії до країни минулого місяця скоротився на 40%.

У березні «Укренерго» лише тричі застосовувало обмеження потужності для промисловості та бізнесу – на початку та в середині місяця, обґрунтувавши це наслідками російських атак на енергооб’єкти.

Заповненість газосховищ

За даними платформи AGSI, європейські газосховища на 30 березня 2025 року були заповнені на 33,6% (у порівнянні із 58,5% на ту ж дату 2024 року).

Зима 2024/2025 для Європи стала найхолоднішою за останні чотири опалювальні періоди, тож цієї зими запаси виснажувалися швидше, ніж зазвичай.  Раніше регіон втратив більшу частину своїх трубопровідних поставок газу із РФ, а з початку 2025-го припинився його транзит через Україну.

Наприкінці березня ціна ф’ючерсів на хабі TTF у Нідерландах становила €40,7/ МВт·год, тоді як на початку місяця (3 березня) вона перевищувала €45/ МВт·год, але відтоді впала. Контракти на літні місяці наразі торгуються на рівні понад €42/МВт-год.

З квітня ЄС починає сезон заповнення газосховищ, проте прохолодна весняна погода може змусити продовжити відбір. Водночас, пише Bloomberg, звуження ринку призвело до того, що літні ціни на газ наразі стабільно вищі, ніж ціни на наступну зиму, що усуває фінансові стимули для угод зі сховищами.

У такій ситуації важливою буде роль урядів і їх ролі у процесі. Водночас трейдери зауважують – квітень продемонструє, наскільки учасники ринку готові почати закачування газу попри ситуацію з цінами, чи вони займуть вичікувальну позицію.

Наразі ЄС також обговорює нові умови заповнення газосховищ – правила Єврокомісії передбачають цільовий показник у 90% до 1 листопада. Йдеться про можливість відхилятися від нього на 5% за несприятливих ринкових умов. Запропонована зміна доповнює інші варіанти, такі як незастосування  фіксованого кінцевого терміну.

Переговорну пропозицію підготувала Польща, яка наразі головує в блоці. Такі країни, як Німеччина, Франція та Нідерланди стурбовані тим, що дотримання правил призведе до зростання цін або маніпулювання ними.

Україні для комфортного проходження наступного опалювального сезону, за останніми оцінками, потрібно імпортувати 4,5-5 млрд куб. м газу.

Зокрема, член правління і комерційний директор групи «Нафтогаз» Дмитро Абрамович на засіданні профільного комітету парламенту озвучив цифру в 4,5-4,6 млрд куб. м до 1 листопада. За його словами, у лютому-березні цього року компанія імпортувала майже 800 млн куб. м, проте це був технологічний імпорт.  Комерційний директор також повідомив, що протягом останнього опалювального періоду Україна втратила 700 млн куб. м власного видобутку внаслідок російських обстрілів.

26 березня ЄБРР затвердив нову позику для НАК «Нафтогаз України»  на закупівлю природного газу на два наступні опалювальні сезони на суму до €270 млн, повідомили у компанії.   Додатково через ЄБРР буде направлено ще близько €140 млн грантів від уряду Норвегії на ці цілі.