Чи відновить «Укрзалізниця» аукціони з продажу брухту: аналіз актуальної ситуації

З вересня 2023 року «Укрзалізниця» призупинила реалізацію брухту на відкритих аукціонах. Такі дії внесли невизначеність у баланс ринку і стали додатковим негативним фактором погіршення внутрішньої пропозиції сировини після кратного зростання експорту брухту.

Експортні наміри

До осені минулого року «Укрзалізниця» зробила кілька спроб звільнитися від зобов’язання реалізовувати брухт через систему «Прозорро.Продажі». УЗ хотіла отримати джерело надходження додаткового доходу шляхом самостійного експорту сировини за прямими контрактами в Європу (серед можливих клієнтів називалися ArcelorMittal, Voestalpine, US Steel та ін.) без сплати експортного мита. Крім того, в УЗ припускали, що брухт, проданий держкомпанією на внутрішньому ринку, потрапляє на експорт через посередників.

«Укрзалізниця» планувала відправляти на експорт до 25-30% від обсягу своїх запасів брухту. Цей плаваючий показник, на початок 2023 року становив 184 тис. т, тобто на експорт держкомпанія хотіла спрямувати приблизно 46-55 тис. т.

Експортні плани «Укрзалізниці» неминуче зіткнулися б з деякими нюансами:

1. Ціна має бути нижчою за ринкову. В іншому разі попит з боку європейських споживачів на український брухт зовсім не очевидний. Усі останні роки Євросоюз є нетто-експортером брухту (у 2023 р. – 18,5 млн т).
2. «Укрзалізниця» не має потрібних компетенцій і технічних можливостей для переробки (сортування, очищення тощо) брухту до потрібного замовнику стану. Брухт УЗ розкиданий по багатьох майданчиках у різних регіонах країни. Його накопичення та обробка вимагають додаткових вкладень. Вартість збору та переробки мбрухту відповідно до вимог стандартів у середньому становить 3-4 тис. грн за тонну.
3. УЗ не може швидко відвантажувати брухт після підписання контракту. Як показує практика українських аукціонів, з моменту його проведення і до відвантаження проходить 4-6 місяців. За цей час ринкові ціни на сировину істотно змінюються.
4. Механізм прийняття рішень про експорт створює організаційні ризики.

Прямий експорт брухту може стати для «Укрзалізниці» досить важкою процедурою в організаційному, технічному та фінансовому сенсах. Водночас «Укрзалізниця» для цілей перероблювання брухту може залучити сторонні компанії.

Нормативні перешкоди

В українському уряді наміри УЗ щодо прямих продажів брухту не підтримали. «Укрзалізниця» була готова відновити аукціони з продажу брухту з обсягами до 20 тис. т на місяць уже з березня. Однак цього не сталося аж до нинішнього моменту, оскільки Кабмін ще не ухвалив необхідні нормативні зміни. Йдеться про внесення змін до Порядку розпорядження майном АТ «Укрзалізниця», який регулюється постановою Кабміну №1054 від 22.11.2017 р.

«Укрзалізниця» хотіла самостійно продавати металобрухт на експорт, обходячи механізм «Прозорро». Але в результаті УЗ було збільшено комісійні – з пільгового 1% до 3% від обсягів продажів на «Прозорро», – зазначає Володимир Бублей, президент «УАВтормет».

У вересні минулого року Кабмін своєю постановою скасував порядок, згідно з яким продаж майна держкомпаній здійснювався за рішенням правління. Тепер продаж майна, зокрема й брухту, має погоджувати Кабмін. Однак нова постанова не визначала порядок погодження урядом таких рішень.

«На жаль, є об’єктивні обставини, чому ми зараз не продаємо металобрухт. Відбулися зміни в «нормативці», ми чекаємо на ухвалення Кабміном змін до постанови №1054, які відкриють нам можливості відновити продаж металобрухту», – сказав голова правління держкомпанії Євген Лященко.

«Укрзалізниця» у грудні минулого року ініціювала зміни до цієї постанови. Станом на початок весни вони вже були узгоджені Мін’юстом, Мінекономіки, ФДМ та іншими відомствами, і зараз уже кілька місяців «зависли» десь у надрах Кабміну.

Водночас експерти кажуть, що «Укрзалізниця» може продавати сировину попри недоліки нормативної бази.

«Ніщо не заважає “Укрзалізниці” реалізовувати свій брухт без будь-яких змін до постанови КМУ №1054. Однак, на жаль, незважаючи на неодноразові звернення з боку металургів, керівництво УЗ не наважується на такий крок», – говорить Олександр Каленков, президент ОП “Укрметалургпром”.

Вплив на ринок

За останні роки, загалом і через припинення продажів брухту в 2023 році, зокрема, «Укрзалізниця» не виконує власні плани з продажу брухту. Минулого року держкомпанія продала лише 76,4 тис. т, тоді як у 2022-му – 113 тис. т за планових 170 тис. т.

Питома вага поставок брухту «Укрзалізниці» в структурі споживання найбільших українських меткомпаній до припинення продажів становила близько 10%. Не можна сказати, що з таким показником споживання металурги критично залежать від поставок УЗ. Однак навіть зазначений обсяг має важливе значення з таких причин:

1. Будь-які обсяги брухту важливі з урахуванням планів меткомпаній щодо збільшення обсягів виробництва.
2. Споживачам потрібні постійні та прогнозовані постачання металургійної сировини з різних джерел.
3. Зростання експорту брухту. Прогноз експорту наприкінці цього року – 250-300 тис. т.

Оціночно, через припинення продажів на ринок не потрапили 40-50 тис. т металобрухту. Проблема виявилася не тільки в тому, що інші учасники були змушені коригувати свої дії та плани, а й у тому, що держкомпанія минулого року почала затримувати поставки брухту за вже укладеними угодами.

«Починаючи з осені минулого року «Укрзалізниця» затримувала постачання металобрухту за вже сплаченими контрактами, але на сьогодні практично всі зобов’язання вже виконані», – зазначає Володимир Бублей.

Металурги говорять про доволі істотний вплив на ринок відсутності продажів залізничного брухту на тлі збільшення обсягу експорту в січні-квітні до 87,4 тис. т.

«УЗ здатна продавати близько 20 тис. т металобрухту щомісяця. На сьогодні дефіцит брухту для металургів України в середньому становить близько 40 тис. т на місяць. Таким чином, залізничний металобрухт дав би змогу вдвічі знизити дефіцит брухту і наростити виробництво металопродукції», – наголошує Олександр Каленков.

В умовах нарощування обсягів виробництва вітчизняними металургами галузь може зіткнутися з нестачею брухту – сировини, яка є стратегічною для досягнення цілей вуглецевої нейтральності та роботи галузі.

«З липня минулого року обсяги виробництва сталі в Україні відносно стабільні й, відповідно, не потребували значного збільшення постачань брухту. Однак збільшення завантаження металургійних потужностей може суттєво вплинути на ситуацію, оскільки запуск хоча б однієї доменної печі потребуватиме збільшення обсягів постачань брухту приблизно на 30%. Це може стати викликом для брухтозаготівельників і стати певним шоком для ринку в умовах, коли заготівля брухту підтримується за рахунок можливостей його подальшого експорту, а «Укрзалізниця» припинила продавати брухт на внутрішній ринок,» – зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Відсутність аукціонів

Металурги активно порушують питання про необхідність відновлення аукціонів «Укрзалізниці», однак у найближчій перспективі не варто очікувати ухвалення змін та їх відновлення. Причини тому дві:

1. Замкнуте бюрократичне коло. Одні держоргани не хочуть ухвалювати зміни до постанови №1054, кажучи, що «Укрзалізниця» і так може продавати брухт, а УЗ каже, що зміни потрібні.
2. Відставка профільного віцепрем’єра Олександра Кубракова. Це призводить до неможливості швидкого ухвалення важливих для галузі рішень.

За оцінками учасників ринку, поточні запаси брухту УЗ становлять приблизно 120-150 тис. т. Тобто, продавати держкомпанії є що. Складається враження, що держкомпанія не зацікавлена в потенційних надходженнях у розмірі не менше 1 млрд грн від перезапуску аукціонів. Ця сума цілком могла б виправити складне фінансове становище «Укрзалізниці».