Бюджет виживання: що закладено до фінансового кошторису країни на 2021 рік

Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому Закон про держбюджет на 2021 рік. За документ проголосували 289 парламентаріїв.

У порівнянні з прийнятою в першому читанні версією документ не надто змінився. Як і слід було очікувати, до нього були додані «забаганки» народних депутатів, зокрема, мажоритарників, яким треба показати своїм виборцям результати роботи.

З істотних показників до другого читання дефіцит держбюджету був знижений з 6% до 5,5% ВВП, або на 24 млрд грн, до 246,35 млрд грн. У початковому проєкті доходи держбюджету були визначені на рівні 1,071 трлн грн, витрати – 1,331 трлн грн. Нова редакція документа передбачає 1,092 трлн грн доходів і 1,328 трлн грн витрат.

Витратні статті

Найбільш помітною новацією головного державного кошторису стало виділення коштів на аеропортову інфраструктуру. У фінальному документі народні обранці заклали на розвиток цього сегменту інфраструктури 2,4 млрд грн. Хоча під час обговорень пропонувалося виділити на будівництво аеропорту «Дніпро» 1,5 млрд грн, а на всю аеропортову інфраструктуру – 3 млрд грн.

Зрештою статті витрат до другого читання зазнали таких основних змін:

1. Фінансування Держфонду регіонального розвитку зменшено до 4,5 млрд грн з 9,36 млрд грн у зв’язку з виділенням субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій;
2. Заходи щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) – 6 млрд грн;
3. Проєктування й будівництво аеродрому в Дніпрі – 1,4 млрд грн;
4. Заходи щодо розвитку аеропортової інфраструктури – 1 млрд грн;
5. Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників – 500 млн грн;
6. Проєктування й виконання робіт з відновлення залізничної колії завширшки 1435 мм від станції Чоп до станції Ужгород – 5 млн грн.

Також доопрацьований проєкт держбюджету-2021 передбачає розподіл 4 млрд грн на інвестпроєкти, зокрема, 2,25 млрд грн на проєкти у сфері охорони здоров’я та 328,9 млн грн – у сфері освіти.

На інвестпроєкти в соціокультурній сфері передбачено 211 млн грн, у спортивній – 275,8 млн грн, з охорони довкілля – 242,4 млн грн, на транспорт – 248 млн грн. Ще 100 млн грн спрямують на проєкти в ПЕК, 68,6 млн грн – з функціонування органів влади.

Несподіванкою стало значне збільшення витрат на створене в поточному році Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. У першому читанні на нього хотіли виділити лише 162 млн грн. До другого читання бюджет міністерства збільшився в 17 разів – до 2,76 млрд грн. Мінстратегпрому в другому читанні виділили 2,5 млрд грн на розвиток і нові розробки в ОПК.

Інфраструктурні проєкти

Основний перелік великих інфраструктурних проєктів на 2021 рік, який був і в першій версії держбюджету, має такий вигляд:

• фінансування дорожньої інфраструктури – 150 млрд грн;
• закупівля пасажирських вагонів і модернізація ж / д інфраструктури – 4,49 млрд грн;
• субвенція на розвиток метрополітенів: в Дніпрі – 1,25 млрд грн; в Харкові – 310 млн грн.

Крім того, передбачені додаткові витрати в рамках «Великого будівництва». Зокрема, на будівництво та капремонт шкіл і медзакладів, об’єктів у сфері культури та спортивної інфраструктури, центрів надання адмінпослуг та ін.

Значна частина інвестпроєктів з будівництва та модернізації різноманітної інфраструктури фінансуватиметься за рахунок коштів міжнародних партнерів. Держбюджет на 2021 рік передбачає залучення 24,5 млрд грн цільових коштів на реалізацію інвестпроєктів, серед яких можна відзначити такі:

• розвиток муніципальної інфраструктури – 5,4 млрд грн;
• розвиток дорожньої інфраструктури – 4,4 млрд грн;
• розвиток енергетичної інфраструктури – 4,14 млрд грн;
• модернізація української залізниці – 500 млн грн.

Утім, те, що буде реалізовуватися за позикові кошти, згадується одночасно в різних розділах держбюджету. Наприклад, субвенція на розвиток метрополітену в Дніпрі й Харкові формується за рахунок кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку.

Бюджетна нестача

Щодо інших важливих для економіки статей витрат, виділені на них кошти явно недостатні. Так, витрати на функціонування інституту з підтримки та просування експорту (Експортно-кредитного агентства) закладені на рівні 14,4 млн грн. Однак лише їх вочевидь недостатньо для повноцінної роботи установи.

На фінансову підтримку різних програм доступного житла виділено лише 84,5 млн грн. Мінфін розглядає питання запуску іпотечних програм, але поки що вони залишаються тільки на папері. Хоча могли б істотно допомогти динаміці попиту на первинне житло.

На розвиток мінерально-сировинної бази виділено лише 100 млн грн, хоча лише місяць тому в Кабміні поставили собі завдання протягом найближчих 10 років різко наростити розроблення родовищ корисних копалин. При цьому на наукову та науково-технічну діяльність установ Національної академії наук України виділено 5,35 млрд грн.

Загалом ні перша, ні друга версії держбюджету не є проривними. У колишні часи політики та економісти могли лаяти головний державний кошторис за те, що це бюджет не розвитку, а проїдання. Нинішній же документ можна назвати радше бюджетом виживання.