Бізнес потребує прогнозованої політики бронювання

Нестача робочої сили вже є однією з ключових перешкод для роботи бізнесу всіх галузей української економіки. В свою чергу однією із причин дефіциту персоналу є мобілізація.

Рівнем та характером мобілізації та механізмом бронювання в Україні у тій або іншій мірі незадоволені всі:

• підприємці, оскільки багато з них не можуть забронювати навіть ключових співробітників (за даними Advanter Group, 80% компаній в Україні не мають заброньованих працівників);
• ЗСУ, яким постійно не вистачає людей для поповнення та ротації;
• влада, яка не змогла якісно організувати весь процес і є об’єктом критики з усіх сторін;
• громадяни, що живуть у повній невизначеності.

Але нещодавно через «махінації з механізмом бронювання» Кабмін взагалі на місяць зупинив процес визначення та присвоєння статусу критично важливих підприємств, який дозволяє «резервувати» співробітників, що викликало значне занепокоєння бізнесу. Як вся ця ситуація впливає на промисловість та прозорий бізнес, розбирався GMK Center.

Передісторія проблеми

У липні 2024 року уряд запустив новий механізм бронювання через «Дію». Це суттєво скоротило час на бронювання співробітників, але кількість власне заброньованих швидко зросла в 2-3 рази – до 1-1,5 млн осіб (за різними джерелами). На початку жовтня зростання кількості критично важливих підприємств та заброньованих працівників викликало питання від президента Володимира Зеленського. Зі свого боку уряд вирішив до 15 листопада провести аудит рішень про присвоєння «критичного» статусу, які були ухвалені за останні чотири місяці, а електронне бронювання через «Дію» було тимчасово закрито.

За попередніми оцінками Мінекономіки, зловживання із бронюванням зачепили до 10% від усіх підприємств. Наприклад, за критеріями обласних військових адміністрацій (ОВА) статус критично важливих отримали придорожні кафе та ресторани. Також виявилось, що частина компаній могла торгувати квотою на бронь.

Пропозиції бізнесу щодо бронювання

Зупинка бронювання стала шоком для легальної частини економіки, оскільки все сталося несподівано та без будь-якої виразної комунікації з бізнесом.

«Бізнес надзвичайно стурбований поточним станом справ, зокрема відсутністю офіційної комунікації з боку органів влади. Наразі бізнес не розуміє, як відбуватиметься процедура бронювання та як планувати надалі операційну діяльність. Окрім деструктивного впливу на бізнес всередині країни, дана ситуація створює негативні сигнали для наших міжнародних партнерів, інвесторів та замовників», – підкреслюють в Європейській Бізнес Асоціації.

Рішення уряду фактично призупинило роботу комісій з визначення підприємств критично важливими і надання заброньованим відстрочок від призову на військову службу. Ця проблема набула системного характеру і «зависла» у відповідних органах. Зокрема, підприємства групи «Метінвест» понад місяць чекали на отримання статусу критично важливих при законодавчо встановленому терміні розгляду в 10 днів.

Якщо зібрати пропозиції бізнесу в єдиний список, то цей перелік виглядатиме так:

1. Відновлення бронювання на рівні міністерств, що дасть змогу уникнути негативного впливу при визначенні підприємств критично важливими через ОВА.

Голова Федерації металургів України Сергій Біленький вважає, що зупинка не повинна застосовуватися до підприємств, які вже багато років працюють прозоро, звітують про свою діяльність, зберігають робочі місця та у повному обсязі сплачують податки.

«У нас взагалі майже всі підприємства містоутворюючі! Поставити на паузу взагалі всіх – це, на нашу думку, неправильно, недалекоглядно і небезпечно для економіки», – підкреслив він.

2. Збільшення квоти бронювання.

Виконавчий директор УкрФА Сергій Кудрявцев пояснює, що існуючого рівня бронювання підприємствам не вистачає для збільшення виробництва. На його думку, квоту потрібно збільшити хоча б до 70-75% працівників. Також порушувалось питання бронювання 100% персоналу для підприємств на прифронтових територіях, але наразі відповіді немає.

3. Автоматичне бронювання на 3 місяці для співробітників, яких прийняли на роботу.

За словами Олександра Каленкова, президента ОП «Укрметалургпром», підприємства ГМК не можуть гарантувати бронювання для нових співробітників. Поки готуються документи на бронювання (цей процес може займати кілька місяців), цих людей можуть мобілізувати.

4. Впровадження механізму економічного бронювання.

По-перше, це буде лише частковим рішенням проблеми дефіциту кадрів. Наприклад, в металургії підготовка спеціаліста зазвичай займає 2-3 роки. По-друге, наразі перспективи реального впровадження цього механізму залишаються незрозумілими.

5. Легалізація тіньового сектору.

Мобілізацію слід посилювати, в першу чергу, за рахунок нелегального сектору економіки, а не вбачати єдиним ресурсом працівників, які працюють в промисловості, вважають у Федерації роботодавців України (ФРУ).

Очікування бізнесу щодо політики бронювання

За офіційними даними, зараз в Україні нараховується 8 млн громадян, які з різних причин не залучені до економічної діяльності (особи з обмеженими можливостями, ветерани, домогосподарки та ін.). З іншого боку, є величезний дефіцит кадрів – українській економіці у найближчий перспективі буде не вистачати 4,5 млн працівників.

Якщо підсумувати: бізнесу дуже важлива прогнозованість кадрової політики, а у даному випадку –  передбачувані умови бронювання.

«Нам потрібна стабільність. Ми проти раптових рейдів, проти облав на прохідній, проти раптових змін законодавства. Щойно змінюється законодавство стосовно мобілізації, у нас черговий пік відтоку співробітників», – розповідає СЕО «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо.

26 жовтня уряд погодив часткове відновлення бронювання: працівники, які отримали статус заброньованих до 31 травня 2024 року, зможуть безперешкодно подовжити термін бронювання на аналогічний термін. Цьому передувало те, що ФРУ зверталася до уряду з проханням на період аудиту ухвалити рішення про автоматичну пролонгацію на два місяці чинних відстрочок (бронювання).

Наслідки зупинки бронювання

Рішення про зупинку бронювання може призвести до того, що українські компанії не зможуть ані підтримувати поточний рівень виробництва, ані тим більше збільшувати його. Зокрема, компанії гірничо-металургічного комплексу можуть забронювати лише до 50% працівників, і цього обсягу їм категорично недостатньо. Підприємства галузі і так останнім часом працюють на межі зупинки.

Продовження зупинки бронювання у найгіршому випадку призведе до зупинки критично важливих підприємств та катастрофічних наслідків на рівні усієї економки та навіть країни і суспільства, що третій рік живе в умовах війни.

«Подальша мобілізація спеціалістів високого рівня рано чи пізно призведе до втрати спроможності не лише підтримувати регіони присутності та наповнювати державний бюджет податковими надходженнями, але і до зниження благодійної допомоги Силам оборони», – зазначають у «Метінвесті».

Для вирішення кадрових проблем бізнес вже залучає жінок на чоловічі спеціальності, демобілізованих ветеранів, людей з обмеженими фізичними можливостями, займається перенавчанням співробітників.

«Відсутність можливості бронювати персонал негативно впливає на галузь та на можливості збільшення заготівлі брухту зокрема. Через це брухтозаготівельним підприємствам доводиться залучати людей, які з певних причин мають відстрочки або взагалі звільненні від військової служби, осіб старше 60 років, демобілізованих ветеранів та навіть жінок на ті посади, які дозволяють заміняти чоловіків. Зрозуміло, що це накладає певні обмеження на продуктивність роботи», – розповідає Володимир Бублей, президент «УАВтормет».

Чого чекати від зміни моделі бронювання працівників

Звіт за результатами аудиту рішень про присвоєння статусу критично важливих підприємств Кабмін має отримати до 20 листопада. Відповідно до нього буде визначено наявність чи відсутність корупційних дій і, головне, будуть оновлені критерії бронювання. Зокрема, за словами представників команди президента, до механізму бронювання можуть бути внесені такі зміни:

• щонайменше 20% компаній втратять «критичний» статус і не зможуть бронювати співробітників (це стосується тих, хто спочатку не мав би потрапити до цього списку);
• ОВА втратять можливість надавати бізнесу статус критично важливих;
• до переліку критично важливих не може потрапити компанія, яка платить своїм працівникам менше певного мінімального розміру зарплати (замість середнього показника по регіону) та щомісячне подання звітності про її розмір;
• відсоток заброньованих на важливих підприємствах буде зменшений до 70-90% зі 100%.

Через постійні зміни у механізмі бронювання, а також через використання лазівок у законодавстві насамперед страждає «білий» бізнес, який представлений найбільшими промисловими підприємствами, до яких належать і компанії ГМК. Нарощування виробництва сталі та чавуну, видобутку та збагачення руди є дуже складним завданням під час війни в умовах дефіциту кадрів та непередбачуваної політики бронювання персоналу. Галузі необхідно нарощувати виробництво – оскільки без сталі неможливо відновити інфраструктуру, економіку, країну. ГМК необхідні працівники та робочий механізм бронювання.