Підвищення екологічності виробництва – глобальний тренд. Він накладає на бізнес додаткові інвестиційні зобов’язання та змінює ланцюжки створення вартості. Вітчизняні компанії не можуть залишатися осторонь та інвестують в екологічні заходи.
Для Китаю питання екології мають чітку економічну спрямованість, а також є способом боротьби з надмірними потужностями. Проблема надлишку потужностей в галузі знову дає про себе знати.
«Запоріжсталь» підписала меморандум про співпрацю із Запорізькою обладміністрацією. Металургійний комбінат взяв на себе зобов’язання з реалізації заходів, які за період 2020-2027 рр. дадуть змогу скоротити викиди пилу та діоксиду азоту на 20%.
До числа запланованих заходів входить будівництво додаткових аспіраційних систем очищення для агломашин, реконструкція аспірації доменних печей №2 і №4, капітальний ремонт домни №5 з реконструкцією її системи аспірації. Також «Запоріжсталь» планує провести реконструкцію печей сталеплавильного цеху, а згодом – вивести з експлуатації мартени й побудувати киснево-конвертерний цех.
Ці проекти реалізовуватимуться за рахунок власних коштів «Запоріжсталі», тоді як в ЄС в схожих випадках виділяється державне фінансування. Зокрема, ArcelorMittal France отримав €5 млн від Європейського фонду регіонального розвитку на будівництво нової системи очищення повітря на аглофабрике. Загальний бюджет проекту становить €20 млн. Реалізація проекту дасть змогу знизити викиди аглоцеху на 40%, а заводу загалом – на 15%. Введення обладнання в експлуатацію планується в 2021 році.
Відсутність системної екологічної політики в Україні ускладнює реалізацію природоохоронних проектів. Періодичне підвищення ставок екологічних податків вимиває вільні кошти підприємств, погіршуючи їх інвестиційні можливості.
Північний ГЗК вклав 140 млн грн в обладнання, яке дає можливість знизити вміст дрібноти в окатишах. Для зменшення викидів пилу модернізовано аспіраційну систему. У результаті реалізації проекту, як очікується, знизиться вміст некондиційних окатишів до 2,5%, а також покращаться властивості готової продукції.
Необхідність підвищення якості залізорудної сировини – сучасна тенденція, зумовлена, в тому числі, прагненням до екологічності виробництва. У цьому ж напрямку рухається «АрселорМіттал Кривий Ріг», який ініціював будівництво фабрики огрудкування вартістю $250 млн.
У перспективі, як очікується, зростатиме попит на високоякісні окатиші (з підвищеним вмістом заліза), оскільки такі окатиші можуть використовуватися як в доменному виробництві, так і для випуску заліза прямого відновлення.
Залізо прямого відновлення (DRI) – продукт, що дає можливість частково замінити брухт в електродугових печах. У процесі виплавки сталі з використанням DRI, відновленого з використанням природного газу, викиди СО2 є на 42% нижчими, ніж у доменно-конвертерному виробництві. У разі використання DRI, отриманого з використанням водню, викиди СО2 можна звести до нуля.
Нарощування виробництва високоякісної ЗРС, зокрема окатишів, є важливим, по-перше, для декарбонізації української металургії. По-друге, це дасть змогу зберегти експорт залізорудної сировини на інші ринки, зокрема, до Китаю, який провадить активну політику щодо зниження шкідливих викидів.
Ця ініціатива адресована учасникам Глобального форуму з надмірних потужностей, мандат якого завершився у 2019 році. Дуже символічно, що аналогічна ініціатива із закликом відновити роботу Форуму була й у 2019 році, до неї приєдналися 19 сталевих асоціацій. Тоді Китай виступив проти відновлення мандату, оскільки Пекін зробив все від нього залежне, і Форум не був проведений. У 2020 році – 20 учасників. Малоймовірно, що на ці заклики буде відповідна реакція політиків.
Форум був організований в рамках G-20 у 2016 році для розроблення заходів з ліквідації проблеми надлишкових потужностей у глобальній сталевій галузі. Але тоді учасники не змогли навіть прийти до єдиної думки про те, що ж таке надлишкові потужності.
Це справді важливе питання. Наприклад, якщо в країні маленький внутрішній ринок і великий експорт, то чи є все, що експортується, надлишковими потужностями? Або якщо в якійсь із розвинених країн завод не може конкурувати з імпортною продукцією, то, може, це у нього надлишкові потужності?
За підсумками Форуму 2016 конкретні зобов’язання прийняв на себе лише Китай, де необхідність реформ у сфері пропозиції усвідомили ще в 2014 році. Тобто Пекін намітив для себе певні кроки самостійно, а не під впливом Форуму. У 2015-2019 рр., за даними ЗМІ, Китай скоротив потужності з виробництва сталі на 290 млн т. Зараз на фоні активного стимулювання попиту завантаження потужностей у Китаї становить близько 90%.
Тобто на сьогодні надлишкових потужностей в Китаї майже немає. Але глобально проблема надлишкових потужностей є. OECD оцінює їх обсяг у 2020 році на рівні 700 млн т. Ситуація з попитом на сталь, який різко впав через епідемію COVID-19, посилила цю проблему. Але тепер питання про те, як з нею боротися, слід адресувати іншим регіонам.
Отже, надлишок потужностей – це проблема без вирішення, оскільки вона зачіпає болючі питання для кожної країни. Головним чином це питання зайнятості, чутливі для політиків.
Лі Сіньчуань, віце-президент Китайської асоціації чавуну та сталі (CISA), заявив, що з огляду на активне стимулювання попиту Китай став нетто-імпортером сталі. Однак під кінець року ситуація зміниться, і Китай знову стане нетто-експортером.
На підтримку цієї тези – нещодавні плани великих міст у провінції Хебей істотно пом’якшити підхід до сезонних обмежень виробництва. У Китаї в осінньо-зимовий період потужності заводів штучно обмежували для зниження забруднення повітря. Минулого року питання сезонних скорочень передали на місцевий рівень. На четвертий квартал цього року міста Хандан і Таншань запровадили обмеження на 75% менше, ніж минулого року. Китайські компанії активно інвестували в екологічні заходи. За даними SteelHome, до 2025 року галузь буде модернізована й сезонних скорочень не буде взагалі.
У вересні Китай демонстрував рекорди виробництва, коли виплавка становила понад 3 млн т на добу. Тобто Китай за тиждень виробляє стільки, скільки Україна на рік. Але, за словами Лі Сіньчуаня, на складах накопичилися значні запаси. При цьому пропозиція в четвертому кварталі зростатиме в порівнянні з минулим роком, а місцеві гравці очікують погіршення кон’юнктури на ринку.
Детальніше про головні тренди та події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.
Через ракетні обстріли газодобувної інфраструктури на початку 2025 року Україна мала значні складнощі при завершенні…
Американські компанії зробили ставку на електродугове виробництво сталі з низьким рівнем викидів CO2 задовго до…
Світовий ринок арматури на початку червня 2025 року демонструє змішану динаміку. Хоча в більшості регіонів…
У період із 2018 по 2023 рік Liberty Steel, що входить до складу GFG Alliance,…
Звісно, що Китай має найбільший вплив на глобальні ринки сталі та сировини. Але як тільки…
Війна спричинила для українського бізнесу майже нескінченну кількість проблем – від пошкоджень і втрати активів…