43-й тиждень: металурги закликають вирішити проблему надлишкових потужностей

Підвищення екологічності виробництва – глобальний тренд. Він накладає на бізнес додаткові інвестиційні зобов’язання та змінює ланцюжки створення вартості. Вітчизняні компанії не можуть залишатися осторонь та інвестують в екологічні заходи.

Для Китаю питання екології мають чітку економічну спрямованість, а також є способом боротьби з надмірними потужностями. Проблема надлишку потужностей в галузі знову дає про себе знати.

«Запоріжсталь» планує скоротити викиди пилу на 20%

«Запоріжсталь» підписала меморандум про співпрацю із Запорізькою обладміністрацією. Металургійний комбінат взяв на себе зобов’язання з реалізації заходів, які за період 2020-2027 рр. дадуть змогу скоротити викиди пилу та діоксиду азоту на 20%.

До числа запланованих заходів входить будівництво додаткових аспіраційних систем очищення для агломашин, реконструкція аспірації доменних печей №2 і №4, капітальний ремонт домни №5 з реконструкцією її системи аспірації. Також «Запоріжсталь» планує провести реконструкцію печей сталеплавильного цеху, а згодом – вивести з експлуатації мартени й побудувати киснево-конвертерний цех.

Ці проекти реалізовуватимуться за рахунок власних коштів «Запоріжсталі», тоді як в ЄС в схожих випадках виділяється державне фінансування. Зокрема, ArcelorMittal France отримав €5 млн від Європейського фонду регіонального розвитку на будівництво нової системи очищення повітря на аглофабрике. Загальний бюджет проекту становить €20 млн. Реалізація проекту дасть змогу знизити викиди аглоцеху на 40%, а заводу загалом – на 15%. Введення обладнання в експлуатацію планується в 2021 році.

Відсутність системної екологічної політики в Україні ускладнює реалізацію природоохоронних проектів. Періодичне підвищення ставок екологічних податків вимиває вільні кошти підприємств, погіршуючи їх інвестиційні можливості.

Залізорудні компанії України інвестують у підвищення якості продукції

Північний ГЗК вклав 140 млн грн в обладнання, яке дає можливість знизити вміст дрібноти в окатишах. Для зменшення викидів пилу модернізовано аспіраційну систему. У результаті реалізації проекту, як очікується, знизиться вміст некондиційних окатишів до 2,5%, а також покращаться властивості готової продукції.

Необхідність підвищення якості залізорудної сировини – сучасна тенденція, зумовлена, в тому числі, прагненням до екологічності виробництва. У цьому ж напрямку рухається «АрселорМіттал Кривий Ріг», який ініціював будівництво фабрики огрудкування вартістю $250 млн.

У перспективі, як очікується, зростатиме попит на високоякісні окатиші (з підвищеним вмістом заліза), оскільки такі окатиші можуть використовуватися як в доменному виробництві, так і для випуску заліза прямого відновлення.

Залізо прямого відновлення (DRI) – продукт, що дає можливість частково замінити брухт в електродугових печах. У процесі виплавки сталі з використанням DRI, відновленого з використанням природного газу, викиди СО₂ є на 42% нижчими, ніж у доменно-конвертерному виробництві. У разі використання DRI, отриманого з використанням водню, викиди СО₂ можна звести до нуля.

Нарощування виробництва високоякісної ЗРС, зокрема окатишів, є важливим, по-перше, для декарбонізації української металургії. По-друге, це дасть змогу зберегти експорт залізорудної сировини на інші ринки, зокрема, до Китаю, який провадить активну політику щодо зниження шкідливих викидів.

20 асоціацій виробників сталі закликали посилити боротьбу з надлишковими потужностями

Ця ініціатива адресована учасникам Глобального форуму з надмірних потужностей, мандат якого завершився у 2019 році. Дуже символічно, що аналогічна ініціатива із закликом відновити роботу Форуму була й у 2019 році, до неї приєдналися 19 сталевих асоціацій. Тоді Китай виступив проти відновлення мандату, оскільки Пекін зробив все від нього залежне, і Форум не був проведений. У 2020 році – 20 учасників. Малоймовірно, що на ці заклики буде відповідна реакція політиків.

Форум був організований в рамках G-20 у 2016 році для розроблення заходів з ліквідації проблеми надлишкових потужностей у глобальній сталевій галузі. Але тоді учасники не змогли навіть прийти до єдиної думки про те, що ж таке надлишкові потужності.

Це справді важливе питання. Наприклад, якщо в країні маленький внутрішній ринок і великий експорт, то чи є все, що експортується, надлишковими потужностями? Або якщо в якійсь із розвинених країн завод не може конкурувати з імпортною продукцією, то, може, це у нього надлишкові потужності?

За підсумками Форуму 2016 конкретні зобов’язання прийняв на себе лише Китай, де необхідність реформ у сфері пропозиції усвідомили ще в 2014 році. Тобто Пекін намітив для себе певні кроки самостійно, а не під впливом Форуму. У 2015-2019 рр., за даними ЗМІ, Китай скоротив потужності з виробництва сталі на 290 млн т. Зараз на фоні активного стимулювання попиту завантаження потужностей у Китаї становить близько 90%.

Тобто на сьогодні надлишкових потужностей в Китаї майже немає. Але глобально проблема надлишкових потужностей є. OECD оцінює їх обсяг у 2020 році на рівні 700 млн т. Ситуація з попитом на сталь, який різко впав через епідемію COVID-19, посилила цю проблему. Але тепер питання про те, як з нею боротися, слід адресувати іншим регіонам.

Сталеві асоціації вбачають такі напрями боротьби з надмірними потужностями у світі:

• Застосувати більш суворі правила щодо промислових субсидій та інших заходів підтримки металургійної галузі. Напевно, десь таке є – не у нас, але є. Наприклад, Канада активно виділяє кошти на компенсацію інвестицій у модернізацію потужностей. ЄС субсидує заходи з екологічних інвестицій. Чи є це субсидіями? Ні. Субсидії на покриття витрат, пов’язаних із застосуванням нових технологій, покращенням екології, є допустимими з точки зору OECD. Але ж тоді у компаній залишається більше коштів на інші напрями, в тому числі на розвиток потужностей або підтримання. Держави активно підтримують проблемні підприємства, адже металургійна галузь важлива для ринку праці.
• Забезпечити рівні правила гри та справедливу торгівлю. Це особливо болюче питання. Антидемпінг має на меті відновити чесну торгівлю. Але підприємства у США та ЄС існують багато в чому завдяки дії захисних заходів. Захисні заходи обмежують будь-який імпорт, у тому числі тих товарів, які продаються абсолютно за правилами. Світовий ринок з 2018 року настільки далеко пішов у цьому напрямку, що вийти з цієї системи уже неможливо.
• Скласти прогноз попиту на тих ринках, які планують інвестиції в розширення. Це послання на адресу ASEAN, де очікується будівництво 60 млн т нових потужностей, які ринок зможе «перетравити» лише за 20 років. Тут важливий механізм обмеження нового будівництва. Його мають прийняти політики, розуміючи, що вони обмежують своє економічне зростання заради інтересу інших країн.
• Виявити субсидовані інвестиції.
• Підвищити прозорість у галузі та покращити комунікації.

Отже, надлишок потужностей – це проблема без вирішення, оскільки вона зачіпає болючі питання для кожної країни. Головним чином це питання зайнятості, чутливі для політиків.

Китай до кінця року знову стане нетто-експортером сталі

Лі Сіньчуань, віце-президент Китайської асоціації чавуну та сталі (CISA), заявив, що з огляду на активне стимулювання попиту Китай став нетто-імпортером сталі. Однак під кінець року ситуація зміниться, і Китай знову стане нетто-експортером.

На підтримку цієї тези – нещодавні плани великих міст у провінції Хебей істотно пом’якшити підхід до сезонних обмежень виробництва. У Китаї в осінньо-зимовий період потужності заводів штучно обмежували для зниження забруднення повітря. Минулого року питання сезонних скорочень передали на місцевий рівень. На четвертий квартал цього року міста Хандан і Таншань запровадили обмеження на 75% менше, ніж минулого року. Китайські компанії активно інвестували в екологічні заходи. За даними SteelHome, до 2025 року галузь буде модернізована й сезонних скорочень не буде взагалі.

У вересні Китай демонстрував рекорди виробництва, коли виплавка становила понад 3 млн т на добу. Тобто Китай за тиждень виробляє стільки, скільки Україна на рік. Але, за словами Лі Сіньчуаня, на складах накопичилися значні запаси. При цьому пропозиція в четвертому кварталі зростатиме в порівнянні з минулим роком, а місцеві гравці очікують погіршення кон’юнктури на ринку.

Детальніше про головні тренди та події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.