Підвищення екологічності виробництва – глобальний тренд. Він накладає на бізнес додаткові інвестиційні зобов’язання та змінює ланцюжки створення вартості. Вітчизняні компанії не можуть залишатися осторонь та інвестують в екологічні заходи.
Для Китаю питання екології мають чітку економічну спрямованість, а також є способом боротьби з надмірними потужностями. Проблема надлишку потужностей в галузі знову дає про себе знати.
«Запоріжсталь» підписала меморандум про співпрацю із Запорізькою обладміністрацією. Металургійний комбінат взяв на себе зобов’язання з реалізації заходів, які за період 2020-2027 рр. дадуть змогу скоротити викиди пилу та діоксиду азоту на 20%.
До числа запланованих заходів входить будівництво додаткових аспіраційних систем очищення для агломашин, реконструкція аспірації доменних печей №2 і №4, капітальний ремонт домни №5 з реконструкцією її системи аспірації. Також «Запоріжсталь» планує провести реконструкцію печей сталеплавильного цеху, а згодом – вивести з експлуатації мартени й побудувати киснево-конвертерний цех.
Ці проекти реалізовуватимуться за рахунок власних коштів «Запоріжсталі», тоді як в ЄС в схожих випадках виділяється державне фінансування. Зокрема, ArcelorMittal France отримав €5 млн від Європейського фонду регіонального розвитку на будівництво нової системи очищення повітря на аглофабрике. Загальний бюджет проекту становить €20 млн. Реалізація проекту дасть змогу знизити викиди аглоцеху на 40%, а заводу загалом – на 15%. Введення обладнання в експлуатацію планується в 2021 році.
Відсутність системної екологічної політики в Україні ускладнює реалізацію природоохоронних проектів. Періодичне підвищення ставок екологічних податків вимиває вільні кошти підприємств, погіршуючи їх інвестиційні можливості.
Північний ГЗК вклав 140 млн грн в обладнання, яке дає можливість знизити вміст дрібноти в окатишах. Для зменшення викидів пилу модернізовано аспіраційну систему. У результаті реалізації проекту, як очікується, знизиться вміст некондиційних окатишів до 2,5%, а також покращаться властивості готової продукції.
Необхідність підвищення якості залізорудної сировини – сучасна тенденція, зумовлена, в тому числі, прагненням до екологічності виробництва. У цьому ж напрямку рухається «АрселорМіттал Кривий Ріг», який ініціював будівництво фабрики огрудкування вартістю $250 млн.
У перспективі, як очікується, зростатиме попит на високоякісні окатиші (з підвищеним вмістом заліза), оскільки такі окатиші можуть використовуватися як в доменному виробництві, так і для випуску заліза прямого відновлення.
Залізо прямого відновлення (DRI) – продукт, що дає можливість частково замінити брухт в електродугових печах. У процесі виплавки сталі з використанням DRI, відновленого з використанням природного газу, викиди СО2 є на 42% нижчими, ніж у доменно-конвертерному виробництві. У разі використання DRI, отриманого з використанням водню, викиди СО2 можна звести до нуля.
Нарощування виробництва високоякісної ЗРС, зокрема окатишів, є важливим, по-перше, для декарбонізації української металургії. По-друге, це дасть змогу зберегти експорт залізорудної сировини на інші ринки, зокрема, до Китаю, який провадить активну політику щодо зниження шкідливих викидів.
Ця ініціатива адресована учасникам Глобального форуму з надмірних потужностей, мандат якого завершився у 2019 році. Дуже символічно, що аналогічна ініціатива із закликом відновити роботу Форуму була й у 2019 році, до неї приєдналися 19 сталевих асоціацій. Тоді Китай виступив проти відновлення мандату, оскільки Пекін зробив все від нього залежне, і Форум не був проведений. У 2020 році – 20 учасників. Малоймовірно, що на ці заклики буде відповідна реакція політиків.
Форум був організований в рамках G-20 у 2016 році для розроблення заходів з ліквідації проблеми надлишкових потужностей у глобальній сталевій галузі. Але тоді учасники не змогли навіть прийти до єдиної думки про те, що ж таке надлишкові потужності.
Це справді важливе питання. Наприклад, якщо в країні маленький внутрішній ринок і великий експорт, то чи є все, що експортується, надлишковими потужностями? Або якщо в якійсь із розвинених країн завод не може конкурувати з імпортною продукцією, то, може, це у нього надлишкові потужності?
За підсумками Форуму 2016 конкретні зобов’язання прийняв на себе лише Китай, де необхідність реформ у сфері пропозиції усвідомили ще в 2014 році. Тобто Пекін намітив для себе певні кроки самостійно, а не під впливом Форуму. У 2015-2019 рр., за даними ЗМІ, Китай скоротив потужності з виробництва сталі на 290 млн т. Зараз на фоні активного стимулювання попиту завантаження потужностей у Китаї становить близько 90%.
Тобто на сьогодні надлишкових потужностей в Китаї майже немає. Але глобально проблема надлишкових потужностей є. OECD оцінює їх обсяг у 2020 році на рівні 700 млн т. Ситуація з попитом на сталь, який різко впав через епідемію COVID-19, посилила цю проблему. Але тепер питання про те, як з нею боротися, слід адресувати іншим регіонам.
Отже, надлишок потужностей – це проблема без вирішення, оскільки вона зачіпає болючі питання для кожної країни. Головним чином це питання зайнятості, чутливі для політиків.
Лі Сіньчуань, віце-президент Китайської асоціації чавуну та сталі (CISA), заявив, що з огляду на активне стимулювання попиту Китай став нетто-імпортером сталі. Однак під кінець року ситуація зміниться, і Китай знову стане нетто-експортером.
На підтримку цієї тези – нещодавні плани великих міст у провінції Хебей істотно пом’якшити підхід до сезонних обмежень виробництва. У Китаї в осінньо-зимовий період потужності заводів штучно обмежували для зниження забруднення повітря. Минулого року питання сезонних скорочень передали на місцевий рівень. На четвертий квартал цього року міста Хандан і Таншань запровадили обмеження на 75% менше, ніж минулого року. Китайські компанії активно інвестували в екологічні заходи. За даними SteelHome, до 2025 року галузь буде модернізована й сезонних скорочень не буде взагалі.
У вересні Китай демонстрував рекорди виробництва, коли виплавка становила понад 3 млн т на добу. Тобто Китай за тиждень виробляє стільки, скільки Україна на рік. Але, за словами Лі Сіньчуаня, на складах накопичилися значні запаси. При цьому пропозиція в четвертому кварталі зростатиме в порівнянні з минулим роком, а місцеві гравці очікують погіршення кон’юнктури на ринку.
Детальніше про головні тренди та події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.
У ЄС середньомісячні оптові ціни на добу наперед у квітні 2025 року значно впали. За…
Попри реалії воєнного часу, українські компанії гірничо-металургійного комплексу знаходять нові способи залучення працівників та можливості…
Провідні сталеві гравці коригують раніше затверджені плани декарбонізації виробництва. І висувають національним урядам жорсткі умови.…
До війни Україна експортувала приблизно 80% вироблених напівфабрикатів і готового металопрокату. Однак у рамках післявоєнного…
Український інвестиційний клімат ніколи не був надто позитивним щодо інвесторів. Війна лише погіршила ситуацію. Зараз…
Залізорудна галузь України, один із головних наповнювачів держбюджету, наприкінці І кв. опинилася в критичному становищі.…