22-й тиждень: у Китаї почав охолоджуватися попит на сталь

Україна зберегла обсяг виробництва сталі. При цьому Китай приймає такі регуляції, які можуть змінити розстановку сил на глобальному ринку. У самому Китаї попит на сталь почав охолоджуватися, очікується зниження цін.

Обсяг виробництва сталі в Україні у травні зберігся на рівні квітня

За даними ОП «Укрметалургпром», обсяг виробництва сталі в Україні другий місяць поспіль тримається на рівні 1,85 млн т. З огляду на низьку базу показників травня минулого року, коли весь світ був у жорсткому карантині, темпи зростання виробничих показників доволі високі: за п’ять місяців – плюс 8,2%, травень до травня – плюс 12,9%. При цьому травневе завантаження було на 3% нижчим, ніж у квітні.

Варто звернути увагу на те, що в максимально сприятливих умовах обсяг виробництва не перевищує 1,85 млн т на місяць. Цей показник можна прийняти як орієнтир того, який максимум галузь може видати сьогодні. З огляду на поточні показники, за підсумками 2021 року рухаємося до тих результатів, яких ми очікували на початку року – 21,5-21,8 млн т.

Китай планує побудувати 221 млн т електросталеплавильних потужностей упродовж наступних 5 років

За даними Китайської асоціації чавуну й сталі (CISA), уряд Китаю планує протягом наступної 14-ї п’ятирічки замінити 236 млн т застарілих сталеплавильних потужностей шляхом будівництва 221 млн т нових електросталеплавильних потужностей. У такий спосіб Китай планує боротися одночасно як з проблемою надлишкових потужностей, так і з забрудненням повітря.

Це дуже масштабні перетворення. За даними CISA, на кінець лютого заводи потужністю 620 млн т, або 54% від усього обсягу сталеплавильних потужностей Китаю, реалізують або вже реалізували проєкти, які дадуть їм можливість досягти «ультранизького» рівня викидів. Тобто протягом наступних п’яти років планується перебудувати половину решти нереконструйованих потужностей, або 20% від загального їх обсягу.

У разі успішної реалізації цих планів електросталеплавильні потужності в Китаї зростуть більше ніж удвічі. На кінець 2020 року вони становили 182 млн т. Логічно припустити, що потреба в брухті чорних металів зросте в 2,2 раза до 2025 року. Але фактично зростання попиту на брухт у Китаї може бути й вищим, оскільки місцеві конвертерні виробники нарощують рівень використання брухту. Очікується, що китайські металурги збільшать частку брухту в шихті до 35% з поточних 15-25%, щоб знизити викиди.

У 2019-2020 рр. заборона на імпорт брухту та високі ціни на електроенергію призвели до того, що китайські виробники електросталі поступалися за маржинальністю конвертерним виробникам. З 2021 в Китаї дозволили року імпорт брухту, щоб усунути цю проблему. Водночас Китай почав тиснути на світовий ринок брухту, що призвело до зростання цін.

Швидке нарощування споживання брухту в Китаї викликає занепокоєння у цілого ряду країн. Так, наприклад, услід за підвищенням мита на експорт, ЄАЕС розглядає можливість повної заборони експорту брухту, щоб уніфікувати підходи країн – членів ЄАЕС. Аналогічний захід розглядає Європарламент. Група з 70 євродепутатів закликає заборонити експорт брухту з ЄС, оскільки брухт є ключовою сировиною для декарбонізації металургії. Ці кроки можуть запустити хвилю аналогічних рішень у всьому світі. ЄС є важливим постачальником брухту на міжнародний ринок. Якщо ЄС піде на такий крок, це ще більше дестабілізує ситуацію. Кожна країна прагнутиме забезпечити металургів сировиною. Це призведе також до зовсім різних цін на брухт у різних країнах через неоднакову доступність брухту. Тобто, умовно, може вийти так, що в Україні брухт коштуватиме дорожче, ніж у ЄС, де утворюється його надлишок.

Інший бік нарощування електросталеплавильних потужностей в Китаї – це зниження попиту на ЗРС. Якщо за п’ять років Китай ліквідує 24,5% конвертерних потужностей, це означатиме катастрофічне падіння попиту на ЗРС, а разом з ним і цін. Що тим часом відбувається в Україні? Депутати намагаються вибудовувати податкову політику під короткостроковий період високих цін на ЗРС, замість того щоб готуватися до тривалого періоду низьких цін.

Сталевий PMI в Китаї продемонстрував мінімальне зростання

Згідно з даними Китайської федерації логістики і закупівель (CSLPC), індекс PMI в сталевому секторі Китаю в травні становив 46,1% (+0,7 п.п. до попереднього місяця). Показник залишається на рівні нижче 50%, що свідчить про сповільнення економічної активності в галузі.

Субіндекси показали таку динаміку:

• індекс виробництва сягнув 51,4% (+4,4 п.п.), оскільки підприємства нарощували обсяги виробництва сталі, реагуючи на зростання цін;
• індекс нових замовлень становив 39,4% (-5,0 п.п.), відображаючи негативний впливу волатильності цін на покупців, які вважали за краще зайняти вичікувальну позицію;
• індекс експортних замовлень становив 43,9% (-7,8 п.п.) через скасування політики стимулювання експорту й високі внутрішні ціни;
• індекс запасів готової продукції дорівнює 43,4% (+9,0 п.п.).

Через розбіжність динаміки цін на сировину й готову продукцію рентабельність металургійних заводів знизилася. Ціни на готову продукцію коливаються в більшому діапазоні, ніж ціни на сировину. Більше того, ціни на сировину не падають так само швидко, як ціни на сталь.

Очікується, що в червні ринковий попит перебуватиме під тиском. Сповільнення зростання попиту неминуче вплине на виробничу активність металургійних підприємств. Зниження цін на сталь буде обмеженим, і їх волатильність, найімовірніше, перебуватиме в невеликому діапазоні.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.