Україна вже веде перемовини щодо отримання виключення з-під дії CBAM

З огляду на війну, український бізнес потребує послаблення щодо роботи CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), який буде повноцінно запущено з 2026 року. Це і є предметом поточних перемовин з Євросоюзом. Наведемо ключові тези із виступу заступника міністра економіки – торгового представника України Тараса Качки на круглому столі «Як CBAM послабить економіку України», який провів GMK Center.

У нас зараз критична внутрішня ситуація в політиці. Очевидно, що на сьогоднішній день ціна на викиди вуглецю в Україні більше розвивається у вигляді податку. Зокрема, у Національній стратегії доходів податок на викиди розглядається як джерело податкових надходжень. Перехід на іншу систему має стати предметом дискусії в Україні. Особисто я абсолютно згоден, що в нас це має бути елементом у більшій мірі промислово-кліматичної політики, аніж політики доходів.

На жаль, створення системи торгівлі викидами завжди для нас лишалося одним з проблемних елементів. Це «довгобуд» і в мирні часи, і зараз в умовах війни теж виглядає складним для побудови. Але ця робота від нас нікуди не дінеться, і запровадження системи торгівлі викидами – лише справа часу, адже ми вже зайшли в переговорний процес щодо вступу до ЄС.

Нещодавно ми ухвалили Національний план з енергетики та клімату України 2025-2030, в якому систематизовані усі заходи по довкіллю. Це допоможе нам в діалозі з Євросоюзом, тому ми далі будемо вести внутрішню політику в контексті того, що інтереси промислового розвитку України мають бути належним чином враховані, беручи до уваги досвід ЄС.

Другим важливим елементом для України є питання кліматичного фінансування. Воно є невід’ємним елементом фінансування відбудови, тому що це безпосередньо пов’язано зі шкодою, заподіяною війною. ЄС вже надає нам фінансову допомогу в рамках Ukraine Facility. Я думаю, що кількість подібних інструментів фінансування буде збільшуватись, оскільки ми маємо зараз теж додатково отримати доступ до «передвступного» фінансування в ЄС.

Ми спілкувалися з майбутнім комісаром з питань бюджету ЄС, і розуміємо, яким чином буде здійснюватись фінансування України на наступні 7 років. І роль ЄС для нас буде ключовою, оскільки без гарантій Євросоюзу ми навряд чи зможемо отримувати доступ до фінансування модернізації виробництва тих товарів, які підпадають під CBAM.

Наші перемовини з Євросоюзом не будуть таки войовничими як з Індією, оскільки ми будемо шукати збалансовану інтеграцію до ЄС. В конструктивному діалозі можливе ухвалення рішень, які враховують ситуацію українських виробників. Крім того, ми теж розуміємо, наскільки CBAM є хитким з точки зору торговельного права, і це дає нам додаткову можливість домовитись з ЄС.

Ми влітку провели розмову щодо надання Україні waiver-у (виключення з-під дії CBAM). Зараз є розуміння, що це має бути ініційоване Єврокомісією рішення. Ми сподіваємось, що новий склад Єврокомісії запустить це рішення. Відкритим залишається питання змісту рішення щодо виключення. І тут треба чітко зазначити, що ані Україна не буде запитувати, ані ЄС не буде пропонувати повне відкладення застосування елементів CBAM для України. Скоріше за все waiver буде зорієнтований на наші плани щодо запровадження системи торгівлі викидами, запровадження системи CBAM на зовнішніх кордонах, тобто до імпорту з третіх країн. Про це власне і буде діалог в листопаді.