Повоєнна економічна політика потребуватиме повної зміни підходів

Війна рано чи пізно закінчиться, і першочерговим стане питання повоєнного відновлення країни. Українські бізнес-спільноти впевнені: відбудова та відродження української економіки неможливі на традиційних – довоєнних – засадах та принципах. Саме тому вже зараз необхідно визначитися із засадами відновлення країни після війни.

Потреба в модернізації

Чому не можна відбудовувати країну на традиційних засадах? По-перше, ще до війни Україна в цілому мала невільну економіку (130-те місце у світовому рейтингу економічної свободи). По-друге, великі кошти на відбудову будуть створювати аналогічні за розміром корупційні ризики. Напевне, не треба бути дуже обізнаним із ситуацією, щоб стверджувати, що навіть в умовах війни корупція нікуди не поділась. Її масштаби зі зрозумілих причин зменшилися, але явище живе та квітне.

Реалізація економічної політики відновлення української економіки відбуватиметься переважно коштом та руками українських підприємців, тож ми вважаємо, що маємо моральне право та обов’язок брати участь у визначенні пріоритетів, а також розробленні та втіленні економічних політик повоєнного відновлення країни разом з Українською державою та міжнародними організаціями.

При цьому темпи економічного відновлення та економічного зростання мають бути прискореними. Це стає питанням виживання країни та нації з огляду на вже наявний обсяг руйнувань житла, промислової та критичної інфраструктури, знищення ланцюжків створення доданої вартості, звуження логістичних можливостей. Крім того, критичного значення набуває підтримання достатнього оборонного бюджету, що є неможливим без потужної економіки.

Саме тому провідні українські бізнес-спільноти та асоціації об’єднались у Коаліцію бізнес-спільнот за модернізацію України зі спільною економічною візією України та підписали Меморандум, який містить ключові принципи післявоєнної економічної політики.

Бачення бізнесу

Для відновлення економіки потрібна масштабна дерегуляція, інвестиції, великі трудові ресурси, надзвичайні зусилля підприємницької спільноти. Але, на думку бізнесу, ефективне післявоєнне відновлення країни можливе лише за умови проведення відповідної державної економічної політики.

Зокрема, заходи, що пропонуються бізнесом, рознесені в блоки і мають передбачати:

Ефективна держава

1. Зменшення частки держави в економіці шляхом дерегуляції, тотальна приватизація, зниження співвідношення публічних витрат до ВВП до 35% (мораторій на збільшення видатків на держапарат), створення стимулюючого трудового, податкового та митного законодавства. Інноваційна ліберальна, проста та прозора податкова система.
2. Недоторканність приватної власності.
3. Нульова толерантність до корупції, чесні суди.
4. Незалежність й ефективність АМКУ, ФДМУ як основа антимонопольної й антиолігархічної політики. НАБУ, СБУ, ДБР та БЕБ без політичного впливу.
5. Ефективне поєднання ліберального та інституційного підходів, в тому числі за рахунок створення гетерархічних, децентралізованих, інклюзивних адаптивних державних інституцій.
6. Провадження збалансованих монетарної, фіскальної, бюджетної та боргової політик.
7. Тотальна модернізація інфраструктури після війни, а не просто відновлення зруйнованої застарілої інфраструктури, енергетична ефективність нової інфраструктури.

Ліберальна інноваційна економіка

1. Створення умов для чесної конкуренції й кооперації бізнесу, залучення інвестицій і формування високого рівня довіри до держави. Рівні можливості для компаній різних масштабів і форм власності, а також індустрій, сфер, ринків. Державна політика максимальної лібералізації умов для розвитку підприємництва.
2. Розвиток людського потенціалу та виграшна позиція у конкуренції за таланти, у тому числі за мігрантів. Державні інвестиції в розвиток людського капіталу. Дерегуляція ринку праці: спрощення тимчасової та віддаленої зайнятості, скасування радянських вимог до документообігу, сервісний підхід до перевірок, свобода трудового договору та його положень щодо базисних гарантій працівника.
3. Стимулювання розвитку інновацій та модернізації (в тому числі діджиталізації) економіки для забезпечення конкурентоспроможності на глобальному ринку.
4. Безбар’єрний рух капіталу й випереджальний розвиток (визнання) віртуальних активів.
5. Лібералізація зовнішньої торгівлі та сприяння вільній конкуренції у внутрішній торгівлі.
6. Приватизація, що залишає в державній власності обмежену кількість (до 10) державних підприємств.
7. Дерегуляція за принципом регуляторної гільйотини. Запровадження в подальшому правила «one in – one out», що дасть змогу обмежити надмірне нагромадження регуляторних актів в майбутньому.

Добробут громадян

Можливість українцям самостійно дбати про добробут родини. Держава бере на себе відповідальність лише за тих, хто не може дбати про себе, та не заважає іншим робити це власноруч.

Можливості у світі

1. Суб’єктність країни у визначенні напрямів економічного розвитку.
2. Цілеспрямований рух до набуття членства в ЄС.
3. Стимулювання включення України в глобальні мережі створення цінностей.

Чого не можна робити

Крім того, що ми пропонуємо, бізнес-спільноти чітко окреслюють і те, чого необхідно уникнути під час повоєнного відновлення країни.

Отже, слід суворо уникати:

• зупинення структурних реформ та повернення до практики держпланування й управління економікою;
• відсутності стратегії розвитку чи її створення в неінклюзивний спосіб;
• збільшення зарегульованості ведення бізнесу;
• збільшення податкового навантаження в порівнянні з початком 2022 року;
• невиконання Угоди про асоціацію з ЄС (хоча сама угода потребує осучаснення в процесі набуття статусу кандидата на вступ до ЄС);
• втрати незалежності НБУ, АМКУ, Рахункової палати України, НАБУ, НАЗК та інших інституцій;
• монополізації галузей, створення привілеїв для окремих суб’єктів господарювання;
• недобросовісного використання економічних стимулів;
• зниження кредитоспроможності та кредитного рейтингу;
• зменшення прозорості управління державною власністю;
• збільшення частки державної власності;
• ухвалення економічних політик без урахування позиції українського бізнесу.

Організаційні моменти

Меморандум уклали об’єднання підприємців CEO Club Ukraine, бізнес-спільнота Board, Спілка українських підприємців, Торгово-промислова палата України з метою узгодження та просування ключових принципів післявоєнної економічної політики. Цей меморандум вже підтримали близько 60 бізнес-об’єднань.

Ми спільно беремо на себе зобов’язання щодо просування, адвокації та втілення вищезазначених принципів через низку спільно створених нами для цієї мети механізмів, включаючи співпрацю з усіма політичними силами та міжнародними організаціями та пряме звернення до українського народу.

Ми вимагаємо включення представників нашої Коаліції до груп з розроблення планів відновлення та розвитку економіки України та до інституцій, які будуть створені для їх втілення. Ми готові надати всю можливу інтелектуальну, фінансову та іншу необхідну допомогу для модернізації української економіки та суспільства.

Ми запрошуємо Українську державу в особі визначених Конституцією України вищих органів влади до державно-приватного партнерства заради втілення принципів цього меморандуму та реалізації історичного шансу нашої країни.