Чи потрібен іноземний прапор на річках України?

На ринку внутрішніх річкових вантажних перевезень України сьогодні склалася нечесна конкуренція і різні економічні умови. Так, наприклад, на плечі перевезень Очаків – Кременчук – Очаків позаконкурентна перевага флоту під іноземним прапором сягає більше $8/т.

Як свідчить міжнародна практика, будь-яка країна захищає насамперед судна, що ходять під її прапором. Судноплавство створює в державі робочі місця та наповнює бюджети всіх рівнів.

Наприклад, на внутрішніх водних шляхах ЄС можуть здійснювати перевезення та іншу економічну діяльність лише судна під прапором країн – членів ЄС, на внутрішніх водах США – тільки судна під американським прапором. Що ж стосується України, то у нас обговорюється ідея допуску на внутрішні водні шляхи суден під іноземним прапором, причому безоплатно.

Чому?

Виникла така ідея разом із бажанням деяких осіб повернути на Дніпро старий флот, виведений під час розпаду СРСР і в перші роки незалежності України. Ці судна свого часу були виведені за кордон під іноземний прапор, а тепер стали там неконкурентними, оскільки мають вік 30–40 років. На українських річках вони стануть чимось на кшталт «євроблях» на дорогах – їх також часто використовують для перевезень, створюючи неконкурентну перевагу та не сплачуючи жодних податків.

Не забувайте ще й про те, що доступ на внутрішні води України в разі ухвалення відповідного законопроєкту матимуть й судна країни-агресора, які ходять під прапорами інших держав.

Дискримінація

На сьогодні майже весь буксирний флот України, окрім флоту нашої компанії, а також усі іноземні судна, що заходять у внутрішні води держави, використовують нерідко контрабандні схеми бункерування за межами 12-мильної зони. Таким чином вони отримують конкурентну перевагу в $4 на тонні вантажу, адже не сплачують ПДВ та акцизний податок на пальне.

Додаткову конкурентну перевагу до $2/т вони отримують за рахунок того, що виплачують заробітну плату «в конвертах», без сплати податків в Україні.

Насамкінець, флот під іноземним прапором може не сплачувати жодних митних платежів на судно, що додає їм переваг в $2,15/т.

Таким чином позаконкурентна перевага флоту під іноземним прапором щодо українського флоту на сьогодні сягає більше $8/т. Тільки через існування контрабандних схем закупівлі пального та виплату зарплати «в конвертах» український бюджет щорічно, за обсягу у 10 млн тонн перевезених річкою вантажів на рік, недоотримує $21,8 млн.

Додам також, що іноземний флот має «адміністративну» перевагу, зокрема щодо технічних вимог до суден, умов оплати праці екіпажу, кваліфікаційних вимог до нього; вимог щодо техніки безпеки, охорони праці тощо. Усі ці речі визначаються за законодавством держави, під прапором якої ходить судно. А прапор, як правило, обирається «найзручніший» – прапор держави, яка має більш ліберальні стандарти або взагалі не встановлює їх.

Рівність

Отже, допуск суден під іноземним прапором на внутрішні води України можливий, але виключно за умови дотримання міжнародного принципу взаємності (що безпосередньо передбачено ст. 136 Угоди про асоціацію України та ЄС), а також у разі забезпечення рівних економічних умов шляхом компенсації акцизного податку на пальне для флоту під державним прапором України в каботажі (внутрішньому плаванні), як це запроваджено у ЄС відповідно до Директиви №2003/96. Україна, між іншим, зобов’язана її імплементувати згідно з Угодою про асоціацію.

За рахунок цього:

• зрівняються умови для всіх учасників ринку судноплавства;
• зникне необхідність займатися контрабандою пального в 12-мильній зоні;
• річкові перевезення стануть конкурентними відносно наземного транспорту;
• відбудеться розвантаження автошляхів та залізниці;
• сформується внутрішній попит на суднобудування.

Конкуренція

На сьогодні флот компанії «НІБУЛОН» налічує 76 сучасних суден, а в планах – збільшити його кількість до 100 одиниць.

Загалом, за умови створення привабливих економічних умов для українського флоту під українським прапором, наша держава здатна за 2–3 роки наситити ринок річкових перевезень суднами, збудованими на українських суднобудівних підприємствах.

Утім, річкові перевезення уже десятиліттями є неконкурентними щодо залізничних перевезень. Проблема полягає в надмірному податковому навантаженні на український внутрішній водний транспорт, що й заважає повноцінному розвитку вантажного судноплавства на внутрішніх водних шляхах. Перераховую: акцизний податок на пальне, плата за розведення та/або підіймання ферм мостів, плата за проходження шлюзами Дніпровського каскаду, рентна плата за спеціальне використання води. Тільки скасування таких платежів може зробити водний транспорт конкурентоспроможним відносно залізничного та автомобільного.

В українські внутрішні води допускають усі без виключення іноземні судна – жодної відмови за кілька років. У 2014 році на Дніпрі вільно оперувало 51 іноземне судно, а сьогодні тільки 23, решта продовжують свою діяльність в інших водних шляхах через неконкурентність річкових перевезень, навіть в умовах використання ними пального без ПДВ та акцизу.

Ми повинні поважати та захищати українське: надати конкурентні та справедливі умови оперування для українського флоту й українських суднобудівних компаній.