Збільшення використання брухту в Китаї компенсує попит на руду – MPI

Збільшення поставок брухту компенсує попит на залізну руду в 35 млн т з боку сталеливарного сектору Китаю. Про це йдеться в огляді Китайського науково-дослідного інституту планування та досліджень металургійної промисловості (MPI), повідомляє S&P Global.

Як зауважили в MPI, у другому півріччі 2022-го металурги країни скоротили використання брухту через обмеження поставок, зумовлене карантинними заходами. Загалом за підсумками минулого року використання металобрухту впало приблизно на 15 млн т. Водночас попит на залізну руду в зазначений період зріс більш ніж на 10,5 млн т. Очікується, що після послаблення карантинних заходів та заходів контролю пожвавиться діяльність Китайської асоціації з утилізації металобрухту.

За прогнозами MPI, до 2025 року виробництво брухту в Китаї зросте до понад 340 млн т, збільшившись на 31% у порівнянні з 2020-м. Водночас Китайської асоціації металургійної промисловості (CISA) встановила ціль наростити використання металобрухту до 300 млн т до 2025-го.

Що стосується залізної руди, очікується, що її споживання у китайському металургійному секторі у 2023-му впаде на 2,3% у порівнянні з попереднім роком – до 1,33 млрд т. Припущення базується на прогнозованому скороченні обсягів виплавки сталі в країні на 1% у порівнянні з 2022-м – приблизно до 1 млрд т.

У 2022 році Китай скоротив імпорт руди на 1,5% р./р. – до 1,108 млрд т. У 2023-му, за прогнозами S&P Global, він впаде до 1,085 млрд т. Країна, яка є найбільшим у світі покупцем залізорудної сировини, сильно залежить від поставок з Австралії та Бразилії для задоволення своїх потреб.

Водночас у 2023-му очікується зростання поставок ЗРС із Індії приблизно на 20 млн т після того, як ця країна в листопаді 2022-го скасувала експортні мита на руду. Китайські гірничодобувні компанії також націлені на збільшення видобутку залізної руди в наступні роки. Окрім того, КНР прагне збільшити інвестиції в закордонні проєкти.

Як повідомляв GMK Center, Китай прагне наростити використання місцевого та імпортного брухту у виробництві сталі, щоб досягти своїх цілей з декарбонізації. Окрім карантинних заходів та економічного спаду, на обсяги використання металобрухту вплинули ще кілька факторів – проблеми з оподаткуванням та високі стандарти щодо вмісту включень в імпортній вторинній сировині.