Запровадження CBAM із 2026 року серйозно вдарить по українській економіці – «Метінвест»

Бізнес та уряд мають спільно шукати рішення, як відтермінувати цей період

Введення механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) із 2026 року стане серйозним ударом для української економіки. Про це попередив керівник офісу гендиректора групи «Метінвест» Олександр Водовіз на конференції «На шляху інтеграції: діалог уряду та бізнесу заради членства України в ЄС».

Він підкреслив, що разом з урядом треба спільно шукати рішення, як відтермінувати цей період, адже в країні війна, або розглянути альтернативні зобов’язання перед ЄС, щоб уникнути введення вуглецевого податку вже з 1 січня.

Олександр Водовіз зауважив: європейські металургійні заводи отримують мільярдні гранти на декарбонізацію і приведення екологічних норм у відповідність до вимог ЄС.

«Як ми можемо з ними конкурувати? Ми таких можливостей не маємо. Тому просимо відтермінування хоча б на 5 років від дати введення СВАМ і щиро сподіваємося, що його вдасться досягти», – пояснив він.

Керівник офісу CEO «Метінвесту» наголосив, що декарбонізація для Європи – насамперед інструмент захисту власного ринку, а не турбота про довкілля.

З 2024 року блок ухвалив понад 10 регуляторних актів щодо дії CBAM, який набуває чинності 1 січня 2026 року. Директиви Євросоюзу визначають допустимі викиди СО2 для різних агрегатів і порядок розрахунку податку в разі їхнього перевищення для продукції, яку експортують до ЄС.

«До введення CBAM залишилося 2 місяці, а ми досі не знаємо, скільки платитимемо», – пояснив Олександр Водовіз.

Згідно з дослідженнями Ernst & Young і Федерації роботодавців України, введення механізму в Україні з наступного року призведе до скорочення ВВП приблизно на 5%, а з 2030 року – на 10%.

Олександр Водовіз зазначив, що в Євросоюзі працює механізм торгівлі квотами на викиди вуглецю. За тонну СО2 підприємства сплачують €100–120. Також і безплатні квоти, які отримують металургійні заводи, підприємства хімічної промисловості.

Україна зробила перший крок у цьому напрямі – запровадила моніторинг і звітність щодо викидів парникових газів. Наступне завдання – створення власне самої системи торгівлі квотами.

Керівник офісу CEO «Метінвесту» висловив занепокоєння щодо ідеї створення якогось фонду, куди підприємства сплачуватимуть кошти, а потім хтось розподілятиме їх на декарбонізацію.

«Ми добре розуміємо, чим можуть закінчитися такі непрозорі схеми. Ми виступаємо за інший підхід – інтеграцію з європейською системою торгівлі квотами, де діє чіткий і прозорий механізм: сплачені за викиди кошти повертаються підприємствам у вигляді підтримки на декарбонізацію», – зауважив він.

Водночас Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в інтервʼю Forbes Ukraine розповів, що відомство працює над відтермінуванням впровадження СВАМ для України щонайменше до 2028 року.

Міністр зазначив, що наприкінці листопада уряд планує домовитися з Єврокомісією про механізм переходу. Наразі у пріоритеті – виживання бізнесу, а далі – надання додаткових інвестицій для переходу на нову систему.

Соболев назвав два підходи для запровадження європейської системи торгівлі викидами (ETS) – побудова української та поступове її впровадження й підключення до європейської або очікування у кілька років і приєднання до тієї, що діє в ЄС.

Міністр повідомив, що у грудні профільне відомство проведе консультації з бізнесом, щоб обрати модель. Після цього до кінця року буде напрацьовано законопроєкт, який можна буде ухвалити в першому кварталі 2026 року.

Нагадаємо, операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко раніше зауважував, що відтермінування CBAM для України дасть можливість після війни провести екомодернізацію підприємств.