Запровадження CBAM впливатиме на експортерів Туреччини

Експерти зауважують, що посилиться конкуренція для країн, що повільно готуються до впровадження механізму

Експерти попереджають, що запровадження європейського механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) посилить конкуренцію для країн, які повільно готуються до виконання його вимог, такі як Туреччина, Китай, Індія, США, Велика Британія та Канада. Про це повідомляє турецька Hürriyet Daily News.

Туреччина є одним із головних торговельних партнерів ЄС, її обсяг експорту до блоку сягає суми у майже €96 мільярдів. Політика запровадження податку на викиди вуглецю та скорочення викидів є особливо важливою для цементного та сталеливарного секторів країни. Туреччина ратифікувала Паризьку угоду у 2021 році й взяла зобов’язання досягти нульових викидів CO2 до 2053-го.

За словами Фабіо Пассаро, що є експертом організації Climate Bonds Initiative, Туреччина готувалась до можливого запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування, тож це має пом’якшити фінансовий вплив на країну, коли він почне діяти.  На його думку, вплив CBAM також відчують РФ, країни Близького Сходу та Північної Африки.

Нагадаємо, що CBAM розпочне діяти з 1 жовтня поточного року з перехідним періодом до 31 грудня 2025-го. У цей період імпортери будуть зобов’язані лише подавати звітність, із 2026 року для них з’являться фінансові зобов’язання. Запровадження механізму відбуватиметься паралельно з поступовою відмовою від безкоштовних квот у ETS (2026-2034 роки).

Як повідомляв GMK Center, різні галузеві групи Японії критикують вимоги ЄС щодо подачі звітності у рамках CBAM через побоювання, що це може розкрити конфіденційну інформацію. Виробники сталі Південної Кореї закликали уряд переконати ЄС дозволити використання внутрішніх методів розрахунку викидів вуглецю на більш тривалий період перед повним запровадженням механізму. У Індії вважають, що механізм транскордонного вуглецевого коригування вплине на 15-40% індійського експорту сталі до Європи на рік.