Декарбонизация
Запровадження європейського механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) з 2026 року може підвищити вартість експорту Бхарату (Індія) на 20-35% вважають експерти. Про це пише The Hindu Business Line. Втім країна може піти двома шляхами, аби розв’язати це питання.
Починаючи з жовтня поточного року цього року індійські експортери повинні будуть подавати відповідні звіти. Євросоюз, ймовірно, незабаром запровадить «верифікатори» для перевірки цих документів. Наразі ці заходи стосуються сталі, алюмінію, цементу, добрив, водню та електроенергії.
Як зазначає видання. за даними дослідження Global Trade Research Initiative, індійські виробники сталевої продукції та алюмінію відчують на собі тиск, оскільки на ЄС за підсумками 2022 року припало 26-27% їхнього експорту ($8,2 млрд у грошовому виразі). Витрати у цих галузях на виконання вимог та кінцеву продукцію зростуть у результаті впровадження CBAM.
Індійські експерти розмірковують, як має у цих умовах діяти країна. Одним із кроків вони називають протистояння CBAM на багатосторонніх майданчиках, апелюючи до того, що механізм не дозволяє країнам, що розвиваються, мати простір для індустріалізації.
Другий шлях – це робота з механізмом. Як повідомлялося раніше, Бхарат планує створити власний податок на викиди вуглецю, зокрема для експорту в європейські країни, згідно із запропонованими ЄС принципами CBAM. Хоча виробники в кінцевому підсумку платитимуть той самий тариф, зібрані кошти можуть бути використані для декарбонізації відповідних процесів всередині країни. Однак тут є багато непередбачуваних факторів, зокрема, чи погодиться Євросоюз. Окрім того, ідея Бхарату може підштовхнути до подібного кроку інші країни-експортери, які мають ринки вуглецевих квот.
Також потрібно з’ясувати, чи зможе Індія вибірково оподатковувати деяких виробників однієї й тієї ж продукції, зважаючи на ринки, на які ці товари прямують, не порушуючи при цьому правових питань як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні.
Нагадаємо, що реалізація європейського механізму транскордонного вуглецевого коригування в нинішньому вигляді може призвести до створення двох паралельних ринків. Йдеться про ринок високоякісної сталі з ЄС, виробленої в умовах політики сталого розвитку, і споживчий ринок за межами Європи, вважає засновник консалтингової компанії T-Commodity Джанклаудіо Торліцці.
17-19 вересня в Алмати (Казахстан) відбудеться 30-та ювілейна центральноазійська міжнародна виставка гірничої промисловості та обладнання…
ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – найбільший металургійний комбінат України – ризикує припинити роботу через надвисоку…
Бюджетна декларація на 2026-2028 роки, затверджена урядом 27 червня, передбачає прискорення зростання ВВП України у…
Інфляція в єврозоні в червні 2025 року зросла на 2% у порівнянні з аналогічним місяцем…
Вересневі ф’ючерси залізної руди на Далянській біржі (DCE) станом на 27 червня 2025 року зросли…
Світові гравці на ринку сталі активізують заходи проти демпінгового імпорту металопродукції, аби захистити своїх виробників.…