Дізнатись більше
Новини Індустрія ГМК України 326 26 Травня 2025
Серед нагальних питань – відтермінування CBAM, обмеження експорту брухту та залізничні тарифи
Відтермінування CBAM, обмеження експорту брухту та залізничні тарифи є актуальними проблемами для експортоорієнтованого гірничо-металургійного комплексу.
Відповідні питання та пропозиції під час робочого візиту в Запоріжжя першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко озвучив в.о. генерального директора металургійного комбінату «Запоріжсталь» Тарас Шевченко. Про це йдеться в пресрелізі підприємства.
Очільник «Запоріжсталі» акцентував нагальність збереження для українських металургів безмитної торгівлі з Євросоюзом. Юлія Свириденко повідомила – на цьому тижні очікується, що Рада ЄС схвалить незастосування інструментів торгівельного захисту проти української металургії ще на три роки.
Істотною проблемою для ГМК є і необхідність відтермінування для України впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ). Вітчизняні виробники, на відміну від своїх європейських колег, не мають доступу до інвестицій та фондів модернізації.
Тарас Шевченко навів результати дослідження компанії CMD Ukraine, згідно із яким запровадження у 2026 році CBAM стосовно України зробить неможливими економічне відновлення та реалізацію планів з модернізації та декарбонізації виробництва у країни. Експерти, зокрема, тільки наступного року через вплив механізму очікують падіння ВВП на 4,8% або $8,7 млрд. З цієї ж причини може бути втрачено до $2,8 млрд податкових надходжень.
Особливо болючим також є питання масового експорту за кордон українського брухту, що спричиняє гострий дефіцит цієї металургійної сировини. За твердим переконанням Тараса Шевченка, брухт краще працюватиме на інтереси української економіки, залишаючись в країні. Тонна цієї сировини на експорт забезпечує мінімальні податкові відрахування і до $350 валютних надходжень. Водночас одна тонна сталі з брухту приносить в скарбницю 15 тис. грн податків та $1,2 тис. валютної виручки.
Дефіцит брухту змушує металургів розливати чавун у чушки, реалізовувати цей немаржинальний напівфабрикат. У чотиримісячному горизонті тільки одна «Запоріжсталь» замість 300 тис. т металопродукції з високим ступенем переробки пропонуватиме ринку чавунну чушку з низькою доданою вартістю.
«Для української економіки загальний від’ємний ефект складе приблизно $75 млн недоотриманої валютної виручки. Бюджет не отримає додаткових надходжень від сплати більш значних сум податкових та інших видів нарахувань, які можуть та повинні йти на укріплення обороноздатності держави, соціальну допомогу та підтримку ЗСУ», – підкреслив в.о. гендиректора «Запоріжсталі».
Окрім того, СЕО запорізького підприємства акцентував на необхідності мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень. Від початку повномасштабного вторгнення частка логістичного складника у собівартості металопродукції зросла в чотири рази, адже підприємства ГМК переорієнтувалися на залізницю, а сама вартість послуги додала в ціні до 60%. За словами Тараса Шевченка, залізнична логістика є критичною для металургів.
«Навіть незначне підвищення залізничного тарифу призводить до суттєвого збільшення собівартості нашої продукції, яка стає неконкурентоспроможною на експортних ринках. А в такому разі – експорт втрачає свій економічний сенс», – наголосив Тарас Шевченко.
Нагадаємо, що «Запоріжсталь» за підсумками січня-квітня 2025 року збільшила виробництво металопрокату на 2,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го – до 865 тис. т. Виплавка чавуну за січень-квітень становила 1,13 млн т, що на 8,1% більше р./р. Випуск сталі зріс на 1% р./р. – до 1,02 млн т.
