Законопроєкт «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» не є прийнятним в нинішній редакції – Укрметалургпром

Законопроєкт, ухвалений парламентом в першому читанні 20 червня, не бере до уваги реальну економічну ситуацію в Україні та втрати сектору ГМК за 2,5 роки війни

20 червня Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт Закону “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” №11355. Він практично ідентичний законопроєкту №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля”, для прийняття якого народним обранцям не вистачило лише одного голосу 19 червня.

Мета законопроєкту – імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Документ передбачає впровадження «інтегрованого дозволу», яке встановить для підприємств конкретні екологічні нормативи на викиди й відходи.

Металурги наголошують, що запропонований законопроєктом №11355 максимально можливий термін для переходу на нові екологічні стандарти у 7 років з дня застосування висновків НДТМ, не є достатнім.

В прес-службі «Метінвест» зазначають, що в нинішньому вигляді законопроєкт не є прийнятним для галузі, оскільки не враховує реальну економічну ситуацію в Україні і позбавляє сектор ГМК можливостей для розвитку.

«Проєкт Закону має на меті імплементувати в українське законодавство положення Директиви Європейського Парламенту та Ради 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди. Частиною 3 статті 14 Директиви визначено, що висновки НДТМ є орієнтиром для встановлення умов дозволів і компетентний орган може, у певних випадках, встановлювати менш жорсткі значення гранично допустимих викидів. Навіть після 10 років з моменту спливу строку імплементації Директиви відступи є звичайним явищем та широко застосовуються в країнах-членах ЄС», — наголошують в «Метінвест».

Металурги додають, що Україна повинна переймати європейський досвід, оскільки ці зобов’язання ми взяли на себе під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС, проте варто враховувати наступні фактори:

• війну в Україні, що сильно впливає на роботу металургійних підприємств;
• європейську систему підтримки бізнесу у вигляді багатомільярдних грантів на екологічну модернізацію;
• в ЄС досягненню поточного рівня викидів забруднюючих речовин в повітря передувало майже 30 років впровадження модернізаційних проєктів (профінансованих державним коштом);
• підприємства країн-членів ЄС під час запровадження Директиви 2010/75/ЄС не стикались із викликами такого масштабу як воєнні дії, що несуть загрозу фізичного знищення чи захоплення виробничих підприємств.

З огляду на вищезазначене, Укрметалургпром закликає доопрацювати Проєкт Закону з урахуванням зауважень представників галузі та інших підприємств.

Також, за інформацією Європейської Бізнес Асоціації, Європейський союз у 2000-2022 роках видав європейським підприємствам щонайменше 803,5 млрд євро державної допомоги зі структурних фондів ЄС (гранти, низьковідсоткові кредити та довгострокові позики, податкові пільги тощо) на заходи з охорони довкілля та енергоефективності, які включають запровадження НДТМ та перехід на нові екологічні вимоги. З них – майже 200 млрд євро лише у 2021-2022 роках. Вітчизняні ж компанії не мають доступу до державної підтримки для екомодернізації промисловості ні на рівні України, ні як кандидат у члени ЄС.