Втрати українських металургів через CBAM можуть скласти $1,6 млрд у 2030 році

Сумарні потенційні втрати через СВАМ для експорту української металургійної промисловості у 2030 році можуть скласти $1,6 млрд. Таку оновлену оцінку на основі даних за 2024 рік дає дослідження GMK Center.

Втрати за певними видами металопродукції оцінюються як наступні:

• чавун – $96 млн,
• сталеві напівфабрикати – $588 млн,
• прокат – $899 млн,
• труби – $39 млн,
• інші продукти – $25 млн.

У 2024 році вітчизняний металургійний сектор експортував до Євросоюзу продукції на $3,3 млрд.

У перший рік повноцінного впровадження CBAM український експорт чавуну та сталі може зіткнутися з необхідністю здійснення виплат у рамках механізму на суму $311 млн. Із часом негативний вплив посилюватиметься через зростання цін на викиди CO2 та поступове скорочення безкоштовних квот у європейській системі торгівлі викидами (EU ETS).

Вже до 2030 року CBAM може зробити неконкурентоспроможним український експорт цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок і сортового прокату, зважаючи на їх вуглецевоємність і необхідність сплати європейського вуглецевого податку.

Нагадаємо, що з набуттям остаточної чинності в CBAM потенційні втрати інвестицій в українську економіку у 2026-2030 роках можуть скласти $2,7 млрд, можливі втрати експорту – 4,7 млрд. На тлі скорочення експорту й ВВП бюджети всіх рівнів недоотримуватимуть податкові платежі. Зокрема, у 2030 році сума недоотриманих податків може досягти $1,3 млрд.

З огляду на негативний вплив механізму транскордонного вуглецевого коригування на економіку український бізнес зауважує необхідність участі держави в розв’язанні проблеми. Одним з варіантів може бути активна позиція уряду при перемовинах в рамках оновлення торгівельної угоди з ЄС.

Як повідомляв GMK Center, Норвегія планує впровадити механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) з 2027 року. Влада країни прагне захистити національну промисловість і стимулювати скорочення викидів CO2 у світі