Велика Британія має врахувати погляд експортерів щодо власного CBAM – IISD

Великій Британії варто розглянути занепокоєння, висловлені урядами та галузями країн-експортерів щодо запропонованого нею власного CBAM, аби її механізм не розглядався як форма протекціонізму. Про це йдеться у дослідженні Міжнародного інституту сталого розвитку (IISD), присвяченого вуглецевій стратегії країни.

Уряд Сполученого Королівства запровадив власну автономну систему торгівлі викидами (ETS) у 2021 році. У грудні 2023-го було підтверджено плани запровадити власний CBAM починаючи з 2027 року. У березні поточного року уряд опублікував останній запропонований проєкт, консультації з цього приводу завершились у червні.

Британський механізм транскордонного вуглецевого коригування покликаний виконувати ті ж функції, що і європейський, і здебільшого схожий на нього. Проте він має кілька відмінностей, зазначають дослідники. Наприклад, схема охоплюватиме кераміку і скло, проте не імпортовану електроенергію. CBAM Великої Британії почне діяти через рік після повного запровадження європейського, у 2027 році, без перехідного періоду.

Британський уряд оголосив, що застосовуватиме свій CBAM до всіх країн однаково, незалежно від їхнього статусу розвитку – підхід, який поділяє ЄС. Ця позиція є особливо суперечливою, враховуючи, що багато бідніших країн мають відносно низькі внутрішні викиди, стикаються зі значними проблемами в точному вимірюванні викидів від своєї промисловості та пов’язаних з нею ланцюжків постачань, а також мають менше можливостей для реалізації стратегій декарбонізації.

Велика Британія, зауважують експерти IISD, мають ретельно розглянути занепокоєння, висловлені урядами та галузями країн-експортерів, щоб її механізм не розглядався як форма екологічного колоніалізму або просто протекціонізму, і не підривав роль країни в міжнародних переговорах з питань клімату.

Дослідники також окреслили наслідки запровадження механізму для британської промисловості. Уряд обґрунтував запровадження CBAM як засіб надання впевненості інвесторам у важкій промисловості. Дехто у фінансовому секторі розглядає його як важливу подію, пов’язану з поетапною відмовою від безкоштовних квот в рамках ETS – цей крок, зокрема, вважається необхідним для прискорення декарбонізації у країні.

У рамках діалогу із зацікавленими сторонами також виникло питання, що власний CBAM не захистить конкурентоспроможність британського експорту на ринках зі слабшою кліматичною політикою. У міру поступового припинення безкоштовних квот політики повинні будуть ретельно продумати, як розв’язувати це питання. Профспілки, своєю чергою, давно занепокоєні проблемами витоку вуглецю та потенційною втратою робочих місць.

Під час дискусій також звучала думка, що британський CBAM має якомога точніше відображати систему моніторингу та звітності ЄС. Є побоювання, що експортери будуть змушені дотримуватися іншої системи вуглецевої звітності, і менш схильні продавати продукцію до Сполученого Королівства. Це може призвести до зниження конкуренції та підвищення цін.

Нагадаємо, що поширення механізму транскордонного вуглецевого коригування на ринки розвинених країн може призвести до втрати експортної конкурентоспроможності деяких секторів промисловості Бразилії, йдеться у дослідженні IISD.