Валютні пом’якшення від НБУ не вирішують проблеми великого бізнесу – «Метінвест»

Обмеження Нацбанку закриває доступ бізнесу України до західних ринків капіталу й розрахунку із кредиторами

Валютні пом’якшення від Національного банку України не розв’язують проблеми великого бізнесу. Про це йдеться у колонці керівника офісу гендиректора групи «Метінвест» Олександра Водовіза Економічній Правді.

«Український бізнес уже більше ніж два роки працює в умовах жорстких валютних обмежень, які Нацбанк запровадив одразу після російського вторгнення в Україну. На початку це допомогло стабілізувати фінансову систему воюючої країни, і з часом регулятор почав послаблювати валютний контроль», – йдеться у матеріалі.

Найбільший пакет пом’якшень був запроваджений у травні 2024 року – вперше з 2022 року бізнесу дозволили виводити валюту за кордон для сплати позик та дивідендів. Водночас це рішення виявилось дуже обмеженим і не дає можливості бізнесу розвиватись через запровадження лімітів на перекази у розмірі $4 млн на рік.

«Великий бізнес довго чекав на це рішення, але не може ним скористатись, бо воно не враховує специфіку і масштаби нашої роботи. Кредитний портфель «Метінвесту» на кінець минулого року був близько $2 млрд, і 95% запозичень зроблені на Заході. Доступу до західних ринків капіталу ми не маємо, але маємо зобов’язання перед кредиторами й мусимо щороку виплачувати $250-300 млн», – зазначає автор.

Схожа ситуація склалась у більшості великих компаній в економіці України, зокрема Ferrexpo, «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Інтерпайп». У кожної компанії кредитний портфель перевищує мільярд доларів, і ніхто з них не може кредитуватися за кордоном.

Щоб забезпечити виплати за позиками компанії повинні шукати нетривіальні рішення. Наразі «Метінвест» залучає торгове фінансування через свої торгові представництва за кордоном, тобто довгі гроші заміняються короткими.

«Так довго продовжуватися не може. Тому що почнеться череда дефолтів – а це вплине на рейтинги країни в цілому. Ми розуміємо, що НБУ хоче запобігти масовому виведенню коштів за кордон. Але у регулятора є всі інструменти контролю за рухом коштів, які, в разі чого, дозволять зупинити незаконний відтік капіталу», – цитує Економічна Правда.

Проблемою для українського бізнесу є не тільки обмежений доступ до кредитних ресурсів, але й до фінансування, яке дозволяє покривати воєнні ризики.

«Вважаємо, що міжнародні фінансові інститути та наші партнери могли б допомогти знайти прийнятне рішення в цій ситуації. «Метінвест» зі свого боку веде комунікацію із Міністерством економіки щодо можливості залучення фінансування на ці цілі в межах механізму Ukraine Facility, який має інвестиційний компонент обсягом €7 млрд», – резюмує Водовіз.

Зазначимо, «Метінвест» є одним з найбільших інвесторів в економіку України. У 2023 році, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 4,2 млрд грн податків і зборів. Обсяги відрахувань зросли в 1,7 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року. Компанію визнано одним із найбільших інвесторів України у 2022-2023 роках за версією Forbes.