В Офісі Президента пропонують збільшити податок на видобуток корисних копалин

Дослідники з Ukraine Economic Outlook, «Інституту майбутнього» та Advanter Group за коордування та наукового керівництва заступника керівника Офісу Президента Ростислава Шурми в рамках розробленої «Нової радикальної податкової реформи» пропонують збільшити оподаткування екологічного забруднення та видобутку корисних копалин.

Про деталі розробленої програми реформ повідомив на своїй сторінці в Facebook один з її авторів, економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар.

Серед інших авторів –  Анатолій Амелін з «Інституту майбутнього» та Андрій Длігач з Advanter Group. Автори сподіваються, що реалізація реформе почнеться з 2023 року.

«Проблеми нинішньої системи оподаткування, що накопичилися, ще більше загострилися після початку війни, тоді як податківці відмовляються йти назустріч бізнесу і продовжують «фіскальний терор» з метою декларування ефективності. Водночас така податкова стратегія має виключно короткостроковий ефект короткострокового збільшення надходжень, у той час коли бізнес продовжує закриватися, переходити в тінь або мігрувати з країни», – сказано в повідомленні.

Пропозиція авторів реформ є такою:

1. Скорочення оподаткування праці, базового споживання та інвестицій;
2. Збільшення оподаткування екологічного забруднення, видобутку корисних копалин та споживання цигарок, алкоголю, нафтопродуктів;
3. Мінімізація дискреції, у тому числі за рахунок заміни ПП (податок на прибуток) на ПНПК (податок на виведений капітал);
4. Впровадження набору інструментів для переходу на cashless-економіку;
5. Перехід до моделі оподаткування 10-10-10-3;

Модель оподаткування 10-10-10-3 пропонує встановлення ставки в 10% на ПДВ, 10% на ПДФО, 3% військового сбору, 10% податку на виведений капітал, 5% – «податок на прибуток».

«Екстраполюючи запропоновані зміни на весь 2022 рік: у разі початку роботи нової податкової системи з 1 січня 2022 року з урахуванням війни до бюджету надійшло б близько 920 млрд грн, або лише на 300 млрд грн менше в порівнянні з поточною податковою системою», – вважає Михайло Кухар.

Зрештою, на думку дослідників, через значне скорочення прямих податків державі вдалося б скоротити видаткову частину на 350 млрд грн. Таким чином, видаткова частина становила би близько 2 трлн грн.

У результаті номінальний фіскальний розрив бюджету становив би 1078 млрд грн.

«У результаті за рахунок зазначених компенсаторів бюджет зможе додатково отримати близько 186 млрд грн, що дасть змогу скоротити загальний фіскальний розрив», – резюмують дослідники.

Як повідомляв GMK Center, Національний банк України прогнозує скорочення ВВП країни за підсумками другого півріччя на 37,5% в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Зокрема, у третьому кварталі економіка впаде на 37,5%, а в четвертому – на 39,3%.