УЗ здатна експортувати від 6,5 млн т вантажів на місяць – Антикризовий штаб

Антикризовий штаб з допомоги промисловості й бізнесу, що діє при Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП), вважає, що «Укрзалізниця» здатна експортувати не 2 млн т вантажів на місяць, а щонайменше 6,5 млн т.

Про це йдеться у повідомленні, опублікованому за підсумками засідання Антикризового штабу.

Тим не менше, поки що є чимало проблем – потреба розширення та реконструкції наявних пунктів пропуску, створення нових, діджиталізація процесів, а також робота з іноземними партнерами (Польщею, Молдовою, Румунією та ін.). За фактом, залізничні перевезення основних позицій українського експорту – продукції АПК та гірничо-металургійного комплексу – здійснюються на рівні 50-53% від потенційних.

За словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, серйозне занепокоєння у виробників та експортерів викликало різке підвищення тарифу на перевезення «Укрзалізницею» – на 70%. Бізнес потребує компенсаторних заходів, адже витрати на логістику зростають катастрофічними темпами. Наприклад, у гірничо-металургійному комплексі вони зросли від 40% до 3,5 раза проти довоєнних.

Гірничо-збагачувальні комбінати накопичили продукцію в двомісячному обсязі, її вкрай важко вчасно відвантажити іноземним замовникам. Загалом падіння виробництва в ГМК становило 53%. Якщо на державному рівні із залученням усіх ресурсів – залізниці, придунайських портів, автоперевезень – це питання не буде вирішено, то український ГМК втратить європейський ринок, його замінять Бразилія, ПАР та ін., які нарощують виробництво сталі.

«Ми звертаємося до Мінінфраструктури, УЗ, уряду загалом – разом із промисловцями подумати над шляхами зниження собівартості вантажоперевезень. Насамперед це стосується прискорення перетину кордонів – створення електронної черги, удосконалення аукціонів на використання вагонів та ін.», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Парадоксально, але Україна готова нарощувати обсяги залізничних перевезень, але проблема в неготовності західної інфраструктури обслуговувати такі обсяги.

«Порти Балтії та Румунії – невеликі, і їм важко вчасно обслуговувати український експорт у достатніх обсягах. Те саме стосується і залізниці, яка в ЄС заточена переважно під пасажирські перевезення. Нині більш-менш у цьому плані вирішують проблему з такими бар’єрами поляки, тому потрібно активізувати дипломатичну та професійну роботу з іншими західними сусідами», – наголосили учасники Антикризового штабу.

Наразі «Укрзалізниця» намагається вирішувати проблеми. У Молдові, наприклад, допомагає з ремонтом колій у прикордонній зоні, щоби збільшити український транзит. Полякам українські фахівці допомогли з діджиталізацією процесів на пунктах пропуску.

Разом із ЄС та США розглядається ініціатива побудови в прикордонних пунктах великих перевантажувальних терміналів. Україна доставляла б туди продукцію, а європейці у своєму темпі продовжували б її логістику в порти залізницею або автотранспортом. Є й дуже інноваційні пропозиції – наприклад, використовувати один з трубопроводів для транспортування олійних продуктів.

Заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов зазначив, що відкриття двох пунктів пропуску на Закарпатті в напрямку Угорщини та Румунії дадуть змогу подвоїти показники експорту. За його словами, європартнери це розуміють, наразі Румунія зарезервувала для цього 12 га землі.

Експерти згадали й про придунайську портову інфраструктуру. За оцінкою Анатолія Кінаха, вона демонструє відмінні показники з огляду на наявні можливості. Але все ж таки цей напрямок слід розвивати, зокрема, зайнятися днопоглибленням на Дунаї. На пропозицію GMK Center, всі портові збори зараз мають спрямовуватися саме на модернізацію інфраструктури.

Представник «Укрзалізниці» Тимофій Мураховський повідомив, що наприкінці липня буде представлено електронну чергу на пунктах пропуску, тому бізнесу стане легше приймати рішення, відстежуючи, де є проблемні ділянки, та швидкість просування там черг.

Серед інших пропозицій експертів Антикризового штабу: ініціювання проведення фітосанітарного контролю не на кордоні, а через 20 км після його перетину (так не буде заторів з рухомого складу на пунктах перетину), спільне митне оформлення; розвиток євроколії з українського боку кордону, щоб перевантаження здійснювалось у нас (це буде швидше).

Усі пропозиції будуть доопрацьовані найближчими днями та надіслані до держорганів. Роботу буде продовжено, в тому числі, і в рамках робочих засідань Мінінфраструктури, Мінагрополітики та ін.

Як повідомляв GMK Center, компанія «Інтерпайп» відзначає зростання вартості доставки продукції клієнтам у 2,5-3,5 раза після початку війни та блокади чорноморських портів України. У довоєнний час витрати на логістику становили 3-4% у собівартості продукції підприємства. Зараз показник збільшився щонайменше у 2,5 раза.