УСПП закликає уряд ініціювати відтермінування CBAM для українського експорту

Підприємці вимагають від уряду терміново звернутися до Єврокомісії через ризики для економіки

Український союз промисловців і підприємців (УСПП) звернувся до Кабміну із закликом якнайшвидше подати до Європейської Комісії (ЄК) офіційне звернення з проханням відтермінувати запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) щодо українського експорту.

УСПП вже неодноразово наголошував на ризиках від безумовного впровадження CBAM з 2026 року. Ще у травні 2024 року організація публічно закликала ініціювати перемовини з європейськими партнерами. Сьогодні цей заклик посилюється на тлі інформації, що Єврокомісія готова розглянути можливість відтермінування механізму для України – за умови надходження офіційного запиту.

«Це вікно можливостей, яке не можна втратити. Уряд має діяти швидко та скоординовано. Потрібно негайно звернутись до Єврокомісії із відповідним проханням, обґрунтованим економічними втратами та воєнними обставинами», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

На думку бізнесу, впровадження CBAM без перехідного періоду може коштувати українським виробникам понад мільярд євро. Йдеться про ключові галузі економіки – металургію, хімію, цементну промисловість. Через відсутність системи внутрішньої торгівлі квотами на викиди та обмежений доступ до фінансування, українські підприємства наразі не готові до повного виконання вимог європейського зеленого курсу.

УСПП підкреслює, що для ефективної декарбонізації потрібне залучення міжнародних партнерів, галузевих об’єднань і створення внутрішніх механізмів підтримки. Цими питаннями вже опікується Антикризовий штаб стійкості економіки, який передав відповідні пропозиції РНБО, парламенту та уряду.

Нагадаємо, що провідні українські галузеві об’єднання масово звертаються до уряду та прем’єр-міністра з вимогою терміново подати офіційний запит до ЄК щодо відстрочки впровадження CBAM – механізму транскордонного вуглецевого коригування. Інакше Україна може втратити значну частину експорту до Євросоюзу вже з 2026 року. Зокрема, Європейська Бізнес Асоціація останні 4 роки практично декілька разів на рік звертається до уряду стосовно цього питання, бере участь в усіх дискусіях і постійно надає свої розрахунки всім міністерствам.

За уточненими оцінками GMK Center, за підсумками 2024 року Україна експортувала в ЄС товарів на $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під дію CBAM. Йдеться насамперед про залізо, сталь, електроенергію, алюміній, цемент та добрива. Аналітики прогнозують, що за наявної структури потенційні втрати українського експорту за 2026-2030 роки через впровадження механізму становитимуть $4,7 млрд, втрати інвестицій за той самий період – $2,7 млрд.