(c) shutterstock
ОП «Укрметалургпром» звернулося до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням запровадити заборону на експорт металобрухту до кінця 2023 року для збереження стабільної роботи вітчизняних металургійних підприємств. Про це йдеться в прес-релізі УМП.
«Відновлення світової економіки в післякоронавірусний період призвело до різкого зростання цін на сировину, в тому числі брухт чорних металів. За рік вартість металобрухту зросла у понад 2 рази – з $265/т у травні 2020 року до $468/т у червні 2021 року. Поточний рівень експортних цін є максимальним за 10 років, але при цьому вартість готових виробів з металу не збільшилася пропорційно зростанню цін на сировину», – йдеться в повідомленні.
В об’єднанні вважають, що така ситуація призвела до суттєвого зростання експорту металобрухту з України. За січень-травень відправки цієї сировини за кордон зросли майже в 9 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 143 тис. т.
Це може призвести до того, що за підсумками року експорт брухту може перевищити 1,5 млн т. Цей показник дорівнює половині обсягу заготівлі металобрухту в 2020 році та перевищує обсяги експорту в період 2014-2015 років, коли мито не діяло.
Співвідношення мита в €58/т і вартості брухту скоротилося з 26,8% до 13,5%, що нівелює ефект від його запровадження.
УМП наголошує, що водночас у світі спостерігається посилення протекціоністських заходів щодо збереженню металобрухту: країни – сусіди України забороняють експорт цієї сировини або запроваджують обмеження на нього. У таких умовах Україна стає найбільш незахищеним та доступним джерелом металобрухту.
«Металобрухт – це критична сировину для декарбонізації української металургії. Саме його використання дає змогу зменшити споживання первинної сировини й за рахунок цього скоротити металургійні викиди СО2 на 60%, а також зекономити 1,4 т залізної руди й 740 кг вугілля на 1 т переробленого брухту», – наголошує УМП.
Безконтрольний експорт металобрухту призведе до істотного сповільнення зростання економіки України. Дефіцит сировини на внутрішньому ринку перевищить 0,5 млн т, виробництво сталі впаде на 9,5%, а продукції металопереробних і машинобудівних галузей – на 3,8%.
Експорт готової продукції знизиться на 5,6%, що призведе до втрати валютних надходжень в Україну майже на $1,4 млрд. Зниження темпів зростання ВВП може сягнути 0,4%, а економіка втратить понад 25 тис. робочих місць.
Як повідомляв GMK Center, поставки металобрухту на металургійні підприємства України зросли на 26,3% в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до 1,65 млн т. Обсяг заготівлі сировини метпідприємствами збільшився на 42,2% – до 1,98 млн т.
Експорт брухту за пів року становив 231 тис. т, що в 13,8 раза більше в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. Імпорт зріс на 36,6% – до 12,6 тис. т.
Як повідомляв GMK Center, у 2020 році поставки брухту на метпідприємства України скоротилися на 3,9% в порівнянні з 2019 роком – до 2,9 млн т. Запаси сировини на металургійних комбінатах на кінець грудня становили 170-175 тис. т.
Велика Британія розробляє плани щодо зміни тарифного режиму на сталь, зокрема розширення винятків на більшу…
Німецька енергетична компанія EWE та Salzgitter Flachstahl GmbH (дочірня компанія німецького виробника сталі Salzgitter AG)…
Українська промислова компанія «Інтерпайп» запропонувала пілотний проєкт створення Зони промислової акселерації між металургійними секторами Румунії…
Адміністрація Суецького каналу (SCA) з 15 липня підвищує додаткові збори для більшості типів суден. Це…
Експорт коксівного вугілля з Австралії у травні 2026 року зріс на 6% порівняно з квітнем…
Бразильська гірничодобувна компанія Vale не бачить жодних ознак падіння попиту на світових ринках металів, пов'язаного…