GMK Center
В Україні екологічний податок – це платіж за забруднення. В Євросоюзі він трактується ширше. До нього відносять і енергетичні податки, і транспортні, і податки за використання природних ресурсів.
Таким спостереженням поділився аналітик GMK Center Андрій Глущенко з учасниками круглого столу «Екологічний податок», який відбувається 12 вересня в рамках Еко-марафону Green Business Forum.
«Якщо в ЄС майже 80% екологічних податків – це енергетичні податки, то в Україні 100% екологічного податку це платежі за забруднення», – уточнює експерт.
Якщо в Україні викиди СО2 повністю обкладаються екологічним податком, то в ЄС – лише частина, а решта входить до Європейської системи торгівлі квотами.
При цьому Україна і ЄС мають схожі труднощі з використанням екологічних податків. В ЄС 26% зборів йдуть на природоохоронні заходи. Однак там і база екологічного оподаткування ширше, і суми більше.
Крім того, проблема прозорості використання коштів актуальна як для нас, так і для Євросоюзу. Наприклад, не існує єдиної звітності, що дає змогу відстежити використання надходжень від продажу квот. 14% їх йдуть взагалі не за призначенням, 11% – на цілі, які не ідентифіковано. Тобто 25% коштів просто губляться.
На відміну від України, в ЄС діє налагоджений механізм екологічного субсидування. До нього входять гранти, податкові знижки, пільгові кредити.
У рамках Європейської системи торгівлі квотами діє фонд, який фінансує проекти в сфері відновлюваної енергетики, уловлювання та зберігання вуглецю. Цей фонд буде діяти до 2020 року. А в 2021 році з’являться два нових – Фонд модернізації та Фонд інновацій. Перший буде інвестувати в проекти енергоефективності та розвитку електроенергетики. Другий підтримає проекти в енергоємних галузях, альтернативній енергетиці, вловлюванні та зберіганні СО2.
В Україні немає подібних фінансових механізмів. Хоча, за інформацією ОЕСР, третина заходів у промполітиці з розвитку металургії присвячені охороні довкілля.
В Євросоюзі вже запропонували запровадити спеціальні імпортні мита, прив’язані до викидів. Вважається, що більш низькі екологічні стандарти будь-якої держави мають давати переваги його конкурентам на ринку. Наприклад, якщо сталь вироблена в країні, де викиди металургійних підприємств вищі, ніж у середньому по Євросоюзу, то така продукція може обкладатися митом.
Цей сценарій цілком реальний. Європейські металурги є неконкурентоспроможними, і Євросоюз однозначно буде їх підтримувати. Зараз доступ на європейський ринок обмежений квотами. У майбутньому квоти можуть замінити на інші заходи підтримки, в тому числі пов’язані з екологічним напрямом.
Тому Україні вже сьогодні потрібно переймати європейський досвід з екологічного субсидування підприємств. Це забезпечить розвиток металургійного виробництва, збереження його конкурентоспроможності. А отже, дасть можливість зберегти приплив експортної валютної виручки, а також забезпечить робочі місця і надходження податків до бюджету. У результаті від екологічного стимулювання виграють усі: і держава, і підприємства, і населення.
Українським морським коридором з моменту його запуску (вересень 2023 року) вже перевезено 200 млн т…
Міністерство бізнесу та торгівлі Великої Британії (DBT) оприлюднило деталі перехідного етапу, покликаного пом'якшити наслідки впровадження…
Канада на рік продовжить дію тарифних квот на металопродукцію (TRQ) і пільгові тарифи на імпорт…
Глобальне споживання металобрухту збільшилося на 4,5% порівняно з попереднім роком і досягло 480 млн т,…
Американська Worthington Steel завершила добровільну публічну пропозицію щодо поглинання Klöeckner & Co S після виконання…
Австрійський виробник сталі voestalpine очікує зростання прибутку у 2026/2027 фінроці на тлі нових захисних заходів…