(c) shutterstock.com
Українські виробники можуть щорічно втрачати до €396 млн у 2026-2030 роках через впровадження механізму Carbon Border Adjustment (CBAM). Таку оцінку представила Київська школа економіки (KSE) у своєму «Дослідженні впливу на економіку України від запровадження СВАМ Європейським Союзом».
Скорочення ВВП України від запровадження CBAM у ЄС оцінюється у 0,08% на рік.
Згідно з KSE, від 36% до 42% експорту України припадає на ринок ЄС, що свідчить про високу залежність української економіки від європейського ринку.
Впровадження СВАМ може призвести до негативних наслідків для українського експорту та залежних галузей економіки та матиме стосунок до $2,9 млрд українського експорту на рік.
KSE зазначає, що внутрішній ринок метпродукції ЄС становить 152,2 млн. т, з яких 27% – імпорт. 2030 року СВАМ для України на тонну сталі може становити €77/т при компенсації €45/т підвищенням цін на ринку ЄС.
Очікується, що запровадження CBAM призведе до скорочення обсягів експорту української металопродукції до ЄС на 9% – до 0,6 млн т у 2030 році.
«Мета застосування CBAM – боротьба з витоком вуглецю. Проаналізувавши динаміку торгівлі Україна – ЄС, можна стверджувати, що з ЄС в Україну не стався витік вуглецю», – йдеться у дослідженні KSE.
Очікується, що із запровадженням української системи торгівлі викидами (UA ETS) додаткове навантаження на український бізнес становитиме від €3,2 млрд до €25,9 млрд у 2025-2030 роках.
KSE наголошує, що для України необхідно розробити та застосувати індивідуальні умови впровадження CBAM. Такі умови можуть включати:
ЄС має намір скоротити викиди СО2 на 55% до 2030 року для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Для цього Єврокомісія представила масштабну програму боротьби зі зміною клімату «Fit for 55», яка передбачає впровадження механізму Carbon Border Adjustment з 2023 року.
Нагадаємо, що за оцінкою GMK Center, третина українського експорту ЄС може підпадати під дію CBAM. За підсумками 2019 року Україна експортувала до країн ЄС товарів на суму €21,9 млрд.
Загалом скорочення експорту ГМК України через запровадження ЄС механізму CBA оцінюється на рівні €200 млн на рік. Запровадження захисного заходу може призвести до припинення експорту українського чавуну та зменшення експорту довгого прокату на 10%.
Європейська Комісія (ЄК) затвердила державну допомогу Іспанії в розмірі €400 млн на розвиток виробництва відновлюваного…
Перехід до технологій виробництва сталі з прямим відновленням заліза (DRI) на основі екологічно чистого водню,…
Спотові пропозиції щодо силікомарганцю Mn 65% у Китаї з 14 по 21 квітня знизилися на…
Південнокорейські гіганти – POSCO Holdings Inc. та Hyundai Motor Group – об’єднують зусилля для реалізації…
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) ініціювала антидемпінгове розслідування щодо імпорту до України плоского прокату…
Індія запровадила тимчасове захисне мито в розмірі 12% на певний імпорт сталі для боротьби з…