Український сталевий сектор готується до чергового складного року

Українська металургія стикається з новими викликами у 2025 році, які можуть значно вплинути на обсяги виробництва та експорту сталі. Внутрішній ринок, що стагнує, у поєднанні зі складною ситуацією на зовнішніх ринках, ставить під сумнів здатність галузі утримувати навіть нинішні показники. Про це йдеться у статті GMK Center «Перспективи металургії України у 2025 році».

За прогнозами, випуск сталі в Україні у 2025 році може знизитися на 9,3% до 6,8 млн т. Основними причинами такого падіння називають проблеми в ланцюжках постачання, стагнацію внутрішнього попиту та погіршення умов експорту. Водночас песимістичний сценарій передбачає повну зупинку деяких металургійних та гірничодобувних потужностей.

У 2024 році споживання сталі в Україні залишилося на рівні 3,4 млн т, демонструючи відсутність зростання, попри відновлення економіки. Галузі, які споживають сталь, показали суперечливу динаміку: будівництво будівель зросло на 26% у першому півріччі 2024-го, проте площа нових проєктів житлової нерухомості скоротилася на 6,6%. Виробництво будівельних металоконструкцій зросло на 21,7%, але випуск транспортних засобів упав на 2,5%.

Зовнішні ринки також залишаються несприятливими. Європейська металургія продовжує перебувати в кризовому стані, що впливає й на Україну, яка є інтегрованою частиною цього ринку. У 2025 році очікується подальше зниження споживання сталі в ЄС, а ціни на плоский прокат можуть впасти ще на 4%.

Додатковий фактор ризику – зниження цін на залізну руду, яке негативно впливає на маржинальність українських виробників. У 2024 році середня ціна на руду знизилася на 10%, і в наступному році прогнозується подальше падіння на 13-14%.

Попри песимістичні прогнози, завершення активної фази бойових дій могло б стати драйвером для розвитку галузі. Однак навіть у разі припинення війни на початку 2025 року суттєвого зростання споживання сталі очікувати рано. Українській економіці потрібен час для відновлення, а галузі – масштабні інвестиції для підтримки виробництва.

Очевидно, що 2025 рік стане черговим випробуванням для ГМК України, і від здатності подолати виклики залежатиме майбутнє сталевого сектора. Наразі серед ключових проблем для галузі: зростання енергетичних та логістичних витрат, брак кваліфікованого персоналу та ін. Виробникам сталі та ЗРС стає дедалі важче залишатись конкурентоспроможними як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, оскільки ціни на електроенергію зростають, перевищуючи європейські, а тарифи на залізничні перевезення збільшуються вдруге за останні три роки.

Нагадаємо, що за підсумками 2023 року українські металурги збільшили виробництво прокату на 0,4% у порівнянні з 2022 роком – до 5,37 млн т. Виплавка чавуну протягом року становила 6 млн т, що на 6,1% менше у порівнянні з 2022 роком, а сталі – 6,23 млн т (-0,6% р./р.).

Експорт металопрокату за 2023 рік становив 1,78 млн т, тоді як у 2022-му – 2,47 млн, а у 2021-му – 8,34 млн т. Імпорт відповідної продукції за минулий рік сягнув 1,18 млн т, у 2022-му – 621,6 тис. т, а у 2021-му – 1,12 млн т.