Український бізнес пропонує адаптувати кліматичні цілі до умов воєнного часу

Попри війну, руйнування інфраструктури та економічну нестабільність, український бізнес продовжує реалізовувати кліматичні ініціативи. Утім, представники ділової спільноти наголошують: поточні кліматичні зобов’язання України потребують гнучкості та адаптації до реальних умов, у яких опинилася країна. Про це йдеться у пресрелізі Європейської бізнес-асоціації (EBA).

За оцінками Київської школи економіки, втрати української промисловості, будівництва й сфери послуг сягнули $14,4 млрд, понад 500 підприємств зруйновано або пошкоджено. До того ж, за три роки викиди парникових газів, пов’язані з війною, сягнули 230 млн т CO2 еквіваленту, а лише за 2024 рік вони збільшилися на 30% порівняно з 2023-м.

У цих умовах кліматичні ініціативи реалізовують переважно ті компанії, які зберегли виробництво. Водночас можливості бізнесу для інвестування в декарбонізацію залишаються обмеженими без зовнішньої підтримки.

Як зазначають в EBA, поточна ціль зі скорочення викидів на 68-73% до 2035 року (від рівня 1990 року) є вкрай амбітною. Бізнес спільнота пропонує розглянути можливість її коригування – наприклад, через три роки після завершення воєнного стану. Такий механізм дозволить досягти балансу між міжнародними зобов’язаннями та економічними реаліями.

З відповідною позицією EBA звернулася до першого віцепрем’єр-міністра, міністра економіки, міністра енергетики, міністра захисту довкілля та Комітету Верховної Ради з екологічної політики.

Нагадаємо, що провідні українські галузеві об’єднання масово звертаються до уряду та прем’єр-міністра з вимогою терміново подати офіційний запит до ЄК щодо відстрочки впровадження CBAM – механізму транскордонного вуглецевого коригування. Інакше Україна може втратити значну частину експорту до Євросоюзу вже з 2026 року. Зокрема, ЄБА останні 4 роки практично декілька разів на рік звертається до Уряду стосовно цього питання, бере участь в усіх дискусіях і постійно надає свої розрахунки всім міністерствам.

За уточненими оцінками GMK Center, за підсумками 2024 року Україна експортувала в ЄС товарів на $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під дію CBAM. Йдеться насамперед про залізо, сталь, електроенергію, алюміній, цемент та добрива. Аналітики прогнозують, що за наявної структури потенційні втрати українського експорту за 2026-2030 роки через впровадження механізму становитимуть $4,7 млрд, втрати інвестицій за той самий період – $2,7 млрд.