Металургійні підприємства України за підсумками лютого 2023 року збільшили експорт довгого прокату на 29,2% в порівнянні з попереднім місяцем – до 29,81 тис. т. У грошовому еквіваленті експорт такої продукції зріс на 22,3% м./м. – до $26,5 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.
Порівняно з лютим 2022 року, в лютому 2023-го металургійні підприємства України скоротили виручку від реалізації довгого прокату на 72,1%. Різницю обсягів експорту в натуральному обсязі вирахувати неможливо через відсутність даних.
За підсумками січня-лютого 2023 року Україна відвантажила на експорт 52,89 тис. т довгого прокату на $48,18 млн. Виручка від продажу продукції за кордон скоротилася на 76,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Найбільше за два місяці експортовано прутків та брусків гарячекатаних у бунтах (код УКТЗЕД – 7213) – 26,73 тис. т на $17,5 млн. У лютому відвантажено 16,08 тис. т (+51,1% м./м.) на $10,79 млн (+60,9% м./м.). Також експортовано 18,63 тис. т дроту з вуглецевої сталі (УКТЗЕД – 7217) на $18,89 млн, у лютому – 9,94 тис. т (+14,4% м./м.) на $9,94 млн (+11% м./м.).
Трійку лідерів серед видів довгого прокату за обсягами експорту з України в січні-лютому 2023 року закривають інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (УКТЗЕД – 7214) – 3,76 тис. т на $2,72 млн. За лютий металургійні компанії збільшили експорт такої продукції на 4,5% у порівнянні з попереднім місяцем – до 1,92 тис. т. Дохід від її відвантаження зріс на 9,2% м./м. – до $1,42 млн.
Найбільшими споживачами українських гарячекатаних прутків та брусків за два місяці 2023 року є Румунія й Польща – 37,76% та 33,41% відповідно у грошовому еквіваленті. Польща (37,88%) й Німеччина (18,65%) спожили близько 60% дроту українського виробництва. Серед основних покупців інших прутків та брусків – Молдова (74,29%), Словаччина (12,69%) та Польща (11,07%).
Зазначимо, після російського вторгнення в Україну експорт чорних металів різко скоротився через блокаду портів, логістичні проблеми, негативну кон’юнктуру на світових ринках, а також знищення великих меткомбінатів у Маріуполі – «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча. До цих проблем додалися обстріли російськими військами енергоінфраструктури України наприкінці 2022 року, через що металургійним компаніям довелося скорочувати виробництво до мінімуму або повністю його призупиняти.
Зараз ситуація з енергопостачанням стабілізувалася, металурги нарощують потужності, а попит на світових ринках пожвавлюється. Хоча довоєнні показники поки що недосяжні для українських металургів, помісячна динаміка вказує на поступове зростання експорту та виробництва сталі. Основним фактором, який стримує виробництво зараз – блокада морських портів, яка унеможливлює відвантаження значних обсягів продукції та відкриття нових ринків, оскільки залізницею сталь доправляється переважно до Європи, а логістичні витрати перевищують довоєнні показники в декілька разів.
Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року металургійні підприємства України скоротили експорт довгого прокату на 59,7% у порівнянні з 2021 роком – до 748,95 тис. т. Виручка сталевиробників від експорту такої продукції впала на 55% р./р. – до $693,53 млн. Найбільше експортовано прутків та брусків гарячекатаних у бунтах (код УКТЗЕД – 7213) – 406,6 тис. т на $310 млн, що на 56,1% та 54,2% відповідно менше в порівнянні з показником 2021 року.
Азійські ринки залізної руди готуються до невизначеного другого кварталу. Спотові ціни на морську сировину протягом…
Німецький концерн Thyssenkrupp повідомляє про досягнення домовленості щодо продажу 20% акцій сталеливарного підрозділу енергетичному холдингу…
Польський виробник коксівного вугілля Jastrzebska Spolka Weglowa (JSW) очікує, що обсяг видобутку вугілля у 2024…
Американська металургійна компанія Cleveland-Cliffs все ще зацікавлена у придбанні US Steel або деяких її активів,…
Міністр промисловості та будівництва Казахстану 23 квітня 2024 року підписав наказ про заборону експорту брухту…
Tata Steel UK оголосила, що продовжить реалізацію свого плану закриття доменних печей на меткомбінаті у…