Українські металурги у квітні збільшили експорт плоского прокату на 3,1% м./м.

Металургійні підприємства України за підсумками квітня 2023 року збільшили експорт плоского прокату на 3,1% в порівнянні з березнем 2023-го – до 60,2 тис. т. У грошовому еквіваленті експорт такої продукції зріс на 14,9% м./м. – до $43,85 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Порівняно з квітнем 2022 року, у квітні 2023-го металургійні підприємства України скоротили виручку від реалізації плоского прокату на 46,2%. Різницю обсягів експорту в натуральному обсязі вирахувати неможливо через відсутність даних.

За підсумками січня-квітня 2023 року Україна відвантажила на експорт 183,1 тис. т плоского прокату на $125,05 млн. Виручка від продажу продукції за кордон скоротилася на 87,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а обсяги експорту – на 84,1% р./р.

Найбільше за чотири місяці експортовано плоского гарячекатаного прокату без покриття (код УКТЗЕД 7208) – 129,1 тис. т на $84,1 млн. У квітні відвантажено 41,1 тис. т (-1,6% м./м.) на $29,4 млн (+13,5% м./м.). Також експортовано 45,7 тис. т плоского холоднокатаного прокату без покриття (УКТЗЕД 7209) на $28,6 млн, у квітні – 16,8 тис. т (+23,2% м./м.) на $10,9 млн (+33,3% м./м.).

Трійку лідерів серед видів плоского прокату за обсягами експорту з України в січні-квітні 2023 року закриває прокат плоский плакований, з гальванічним або іншим покриттям (УКТЗЕД 7210) – 8,1 тис. т на $12,01 млн. За квітень металургійні компанії скоротили експорт такої продукції на 21,8% у порівнянні з попереднім місяцем – до 2,28 тис. т. Дохід від її відвантаження впав на 11,8% м./м. – до $3,48 млн.

Найбільшими споживачами українського плоского гарячекатаного прокату без покриття є Польща та Болгарія – 61,7% та 19,5% відповідно в грошовому еквіваленті. Польща (30,1%), Болгарія (20,1%) та Ірак (10%) спожили разом близько 60% плоского холоднокатаного прокату без покриття. Серед основних покупців прокату з покриттям українського виробництва – Румунія (47,7%) та Польща (44,4%).

Зазначимо, після російського вторгнення в Україну експорт чорних металів різко скоротився через блокаду портів, логістичні проблеми, негативну кон’юнктуру на світових ринках, а також знищення великих меткомбінатів у Маріуполі – «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча. До цих проблем додалися обстріли російськими військами енергоінфраструктури України наприкінці 2022 року, через що металургійним компаніям довелося скорочувати виробництво до мінімуму або повністю його призупиняти.

Зараз ситуація з енергопостачанням стабілізувалася, металурги нарощують потужності відповідно до попиту на світових та внутрішньому ринках. Хоча довоєнні показники поки що недосяжні для українських металургів, помісячна динаміка вказує на поступове зростання експорту та виробництва сталі. Основним фактором, який стримує виробництво зараз – блокада морських портів, яка унеможливлює відвантаження значних обсягів продукції та відкриття нових ринків, оскільки залізницею сталь доправляється переважно до Європи, а логістичні витрати перевищують довоєнні показники в декілька разів.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року українські металурги експортували 1,63 млн т плоского металопрокату, що на 73% менше в порівнянні з 2021 роком. Виручка сталевиробників від експорту такої продукції впала на 73,5% р./р. – до $1,35 млрд. Найбільшими споживачами продукції були Польща, Румунія, Туреччина та Болгарія.