Українська влада перешкоджає декарбонізації промисловості

Українська влада не сприяє, а перешкоджає декарбонізації промисловості, в тому числі металургійної. Такий висновок зробив аналітик GMK Center Андрій Глущенко у своєму виступі на виставці-конференції «Waste Air & Gas Management 2019» у Києві.

За його словами, вимоги до екологічності металопродукції зростають зараз всюди. Цей тренд задають споживачі і підтримують держрегулятори.

«В ЄС пілотні проекти декарбонізації частково фінансуються державою. В Україні держава може тільки підвищувати екологічний податок. У таких умовах українська влада не сприяє, а перешкоджа. декарбонізації», – пояснив Глущенко.

За оцінками Voestalpine, декарбонізація 7,5 млн т сталі потребує $33 млрд інвестицій. У перерахунку на тонну – це $4,4 тис. У такому разі ціна тонни готової продукції стає в 10 разів меншою, а строк окупності проекту – 100 років, розрахував аналітик GMK Center.

«Тому для декарбонізації питання інвестицій – найгостріше», – відзначив Андрій Глущенко.

Нагадаємо, що провідні сталеливарні компанії планують перейти на безвуглецеве виробництво. Корпорація Liberty Steel, якою володіє сталевий магнат Санджив Гупта, планує досягти мети до 2030 року за допомогою електропечей.

Сталеливарні гіганти ThyssenKrupp і ArcelorMittal планують перейти на безвуглецевої виробництво сталі до 2050 року. ThyssenKrupp покладає надії на водень. ArcelorMittal розглядає використання різних технологій.

Voestalpine хоче скоротити викиди СО₂ на 80% до 2050 року. Компанія робить ставку на водень і електродугове виробництво сталі.

«ЄС рухається в бік нових виробничих стандартів. У перспективі ці стандарти доведеться виконувати й Україні. Чи зможуть українські виробники адаптуватися до європейських стандартів викидів? Залежить від взаємодії між державою та підприємствами. Державі слід боротися не з забруднювачами, а разом із забруднювачами – проти викидів», – заявив аналітик GMK Center.

Відзначимо, що в світі щорічно викидається 40 млрд т СО₂. На першому місці за викидами – електроенергетика (34% викидів). На другому місці – житлово-комунальне господарство (24% викидів). На третьому місці – транспорт (20% викидів). Металургія становить лише 5% від глобальних викидів СО₂. Виробництво сталі в світі зростає, а викиди СО₂ з 2015 року впали на 5%.