Україна в травні скоротила імпорт довгого прокату в 12,9% м./м.

Витрати українських споживачів на імпорт довгого прокату зменшились на 8,8% м./м.

Україна за підсумками травня 2023 року скоротила імпорт довгого прокату на 12,9% порівняно з квітнем 2023 року – до 14,3 тис. т. Витрати на імпорт за місяць зменшились на 8,8% м./м. – до $15 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Порівняно з травнем 2022 року, у травні 2023-го Україна збільшила витрати на імпорт довгого прокату у 7,2 раза. Обсяги імпорту зросли в 3,6 раза.

За підсумками січня-травня 2023 року Україна спожила 63,72 тис. т імпортного довгого прокату на $69,37 млн. Витрати на імпорт закордонної продукції зросли на 4,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а обсяги поставок – на 2,1%.

Найбільше в січні-травні 2023 року в Україну було ввезено кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі (УКТЗЕД – 7216) – 25,15 тис. т на $22,3 млн. У травні поставлено 6 тис. т (+13,3% м./м.) на $5,24 млн (+12,3% м./м.). Також імпортовано інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення (УКТЗЕД – 7214) 23 тис. т на $18,8 млн, у травні – 4,93 тис. т (-42,2% м./м.) на $3,95 млн (-42,3% м./м.).

На третьому місці за обсягами поставок в Україну серед видів довгого прокату інші прутки та бруски з легованих сталей, порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей (УКТЗЕД – 7228) – 7,14 тис. т на $11,22 млн. За травень поставки такої продукції в Україну зросли на 51,3% у порівнянні з попереднім місяцем – до 1,7 тис. т, а в грошовому виразі – на 52,7% м./м. – до $2,57 млн.

Найбільшими постачальниками кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі є Туреччина – 62,6% в грошовому еквіваленті. Серед основних експортерів інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення є Туреччина та Болгарія – 61,2% та 30% відповідно. Німеччина (59,4%) та Туреччина (17%) відвантажили понад 70% інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей.

Як прогнозував раніше аналітик GMK Center Андрій Глущенко, у довгостроковій перспективі імпорт прокату буде збільшуватися, особливо у час післявоєнної відбудови. Імпортні постачання стануть основним джерелом для задоволення внутрішнього попиту. У короткостроковій перспективі можна очікувати, що обсяги імпорту стабілізуються на певному рівні, який враховуватиме існуючі логістичні обмеження в умовах війни.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року Україна скоротила імпорт довгого металевого прокату на 70,5% в порівнянні з 2021 роком – до 96,06 тис. т. Витрати на імпорт за рік зменшилися на 60,6% р./р. – до $113,65 млн.

Експорт довгого прокату з України за 2022 рік становив 748,95 тис. т, що на 59,7% менше відносно показника 2021 року. У грошовому еквіваленті поставки такої продукції впали на 54,3% м./м. – до $23,84 млн.