Україна в січні-липні експортувала 20,8 млн т залізної руди

Українські гірничодобувні компанії за підсумками січня-липня 2024 року збільшили експорт залізної руди у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 20,8 млн т. Про це свідчать дані Державної митної служби.

У липні відвантаження залізорудної сировини за кордон становили 2,49 млн т, що на 10,3% менше у порівнянні з попереднім місяцем, та на 83,5% більше порівняно з липнем 2023-го. Липневий показник є мінімумом з грудня 2023 року, а середньомісячний обсяг експорт за 7 місяців становить 3,97 млн т (1,38 млн т роком раніше).

Відновленню експорту залізної руди у 2024 році сприяє відкриття морського експортного коридору для вантажів ГМК з січня. Завдяки цьому українські видобувні компанії поновили поставки сировини на дальні ринки, зокрема в Китай, який з початку року знову посідає лідируючі позиції серед імпортерів ЗРС з України. У січні-липні китайські споживачі імпортували 9,26 млн т української залізорудної сировини, а в червні – 830,3 тис. т (-21,7% м./м.). Водночас європейські країни залишаються в трійці основних імпортерів, зокрема, до Словаччини відвантажено 3,03 млн т ЗРС за 7 місяців 2024-го, та 386,72 тис. т у липні (-15,2% м./м.), до Польщі – 2,98 млн т та 424,23 тис. т (-17,3% м./м.) відповідно.

Сповільнення експорту в липні є наслідком зниження попиту на сировину на глобальному ринку, а також зниження цін на ЗРС. Водночас додатковий тиск на українські гірничодобувні компанії створюють проблеми з енергопостачанням, нестачею кадрів через мобілізацію та інші фактори.

Зокрема, 1 червня 2024 року постановою КМУ №661 внесено зміни до «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», якою українських виробників зобов’язують купувати не менше 80% електроенергії в ЄС за європейською ціною, щоб уникнути примусового обмеження електропостачання. Раніше обов’язкова частка імпорту складала 30%.

Таке рішення уряду України може призвести до численних негативних наслідків для вітчизняних енергозалежних промислових компаній, особливо виробників ЗРС та металургів. Так, частка електроенергії у виробництві залізорудного концентрату сягає 60%, а окатків – 32%. Зростання витрат на електроенергію призводить до різкого зростання собівартості, що робить продовження випуску продукції економічно нерентабельним. Інгулецький ГЗК у листі до прем’єр-міністра і низки голів парламентських комітетів попередив, що придбання імпортної електроенергії в розмірі 80% від власного споживання може призвести до повної зупинки комбінату.

За оцінками GMK Center, зниження експорту ЗРС у другому півріччі може становити 15% або 2,7 млн т, що означає втрату $250 млн експортної виручки.

Виручка від експорту залізної руди за січень-липень 2024 року становила $1,83 млрд (+76,7% р./р.), а в липні – $229,06 млн (-2,6% м./м.; +63% р./р.).

Нагадаємо, у 2023 році Україна скоротила експорт залізної руди на 26% порівняно з 2022 роком – до 17,75 млн т. У порівнянні з довоєнним 2021 роком експорт сировини скоротився на 60%. Виручка українських компаній ГМК від експорту ЗРС скоротилась на 39,4% р./р. – до $1,77 млрд.

Основні виробники залізорудної сировини в Україні – Інгулецький ГЗК, Криворізький ЗРК, Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Суха Балка», «Рудомайн».