Україна в серпні скоротила імпорт довгого прокату на 44,7% м./м.

Україна за підсумками серпня 2023 року скоротила імпорт довгого прокату на 44,7% порівняно з липнем 2023 року – до 9,1 тис. т. Витрати на імпорт за місяць зменшились на 24% м./м. – до $11,81 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Порівняно з серпнем 2022 року, у серпні 2023-го Україна збільшила витрати на імпорт довгого прокату на 23,4%. Обсяги імпорту зросли на 20,9%.

За підсумками січня-серпня 2023 року Україна спожила 114,1 тис. т імпортного довгого прокату на $121,3 млн. Витрати на імпорт закордонної продукції зросли на 18% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а обсяги поставок – на 23,2%.

Найбільше в січні-серпні 2023 року в Україну було ввезено інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення (УКТЗЕД – 7214) – 45,9 тис. т на $35,64 млн, у серпні – 3,85 тис. т (-54,9% м./м.) на $2,73 млн (-54,5% м./м.). Також імпортовано кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі (УКТЗЕД – 7216) – 39,79 тис. т на $35,6 млн. У серпні поставлено 2,24 тис. т (-43,1% м./м.) на $2,4 млн (-34,7% м./м.).

На третьому місці за обсягами поставок в Україну серед видів довгого прокату інші прутки та бруски з легованих сталей, порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей (УКТЗЕД – 7228) – 11,61 тис. т на $20,15 млн. За серпень поставки такої продукції в Україну впали на 0,5% у порівнянні з попереднім місяцем – до 1,1 тис. т, а в грошовому виразі – зросли на 56,2% м./м. – до $2,9 млн.

Найбільшими постачальниками кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі є Туреччина – 61,6% в грошовому еквіваленті. Серед основних експортерів інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення є Туреччина та Болгарія – 67,1% та 24,5% відповідно. Німеччина (48%) та Туреччина (17,8%) відвантажили понад 70% інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей.

Як прогнозував раніше аналітик GMK Center Андрій Глущенко, у довгостроковій перспективі імпорт прокату буде збільшуватися, особливо у час післявоєнної відбудови. Імпортні постачання стануть основним джерелом для задоволення внутрішнього попиту. У короткостроковій перспективі можна очікувати, що обсяги імпорту стабілізуються на певному рівні, який враховуватиме існуючі логістичні обмеження в умовах війни.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року Україна скоротила імпорт довгого металевого прокату на 70,5% в порівнянні з 2021 роком – до 96,06 тис. т. Витрати на імпорт за рік зменшилися на 60,6% р./р. – до $113,65 млн.

Експорт довгого прокату з України за 2022 рік становив 748,95 тис. т, що на 59,7% менше відносно показника 2021 року. У грошовому еквіваленті поставки такої продукції впали на 54,3% м./м. – до $23,84 млн.