Україна в І півріччі скоротила експорт залізної руди на 11,9% р./р.

Гірничодобувна галузь України за підсумками січня-червня 2025 року скоротила експорт залізної руди на 11,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го – до 16,14 млн т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Державної митної служби.

Найбільшим споживачем української залізної руди традиційно є Китай. Протягом періоду відвантаження сировини в цьому напрямку становили 8,27 млн т (-1,9% р./р.). До Словаччини спрямовано 2,41 млн т (-8,6% р./р.), а до Польщі – 2,32 млн т (-9% р./р.).

Протягом II кварталу відвантаження залізної руди на експорт склали 7,64 млн т, що на 17,9% менше порівняно з аналогічним періодом 2024-го, та на 10% до попереднього кварталу.

В червні Україна експортувала 2,59 млн т ЗРС, що на 8,1% більше порівняно з попереднім місяцем, та на 6,5% менше – до червня 2024-го. У річному порівнянні показник скорочується п’ятий місяць поспіль, а в місячному – зріс вперше після двомісячної стагнації. До Китаю спрямовано 1,21 млн т (+15,4% м./м.; +14,3% р./р.) сировини, Словаччини – 420,69 тис. т (-1,4% м./м.; -7,8% р./р.), Польщі – 397,01 тис. т (+2,5% м./м.; -22,6% р./р.).

Виручка від експорту ЗРС в червні склала $195,53 млн (+8,1% м./м.; -16,8% р./р.), а в січні-червні – $1,27 млрд (-20,8% р./р.). У II кварталі показник скоротився на 21,3% р./р. та 15,4% кв./кв. – до $581,63 млн.

Зазначимо, котирування залізної руди на початку липня 2025 року відзначились відновленням до двомісячних максимумів. Зокрема, за тиждень 30 червня – 4 липня вересневі ф’ючерси ЗРС на Далянській біржі (DCE) зросли на 2,3%, до $102,2/т, тоді як серпневі контракти на Сінгапурській біржі оцінюються в $96,15/т (+1,6%). У короткостроковій перспективі ціни можуть залишатися в межах $95-100/т за умови збереження високих обсягів виплавки чавуну в Китаї.

Поточна динаміка експорту та цін на ЗРС свідчить про те, що гірничодобувна галузь України опинилася під подвійним тиском – як через зовнішні ринкові чинники, так і через внутрішні економічні та адміністративні труднощі. Зниження попиту з боку ключових торговельних партнерів, нестабільність цін на сировину, висока вартість логістики та податкові перекоси ускладнюють роботу підприємств, які традиційно забезпечують значну частку валютних надходжень до бюджету.

Зокрема, значний негативний відбиток на галузі залишає проблема з неповерненням податку на додану вартість (ПДВ) за поставлену на експорт продукцію. Так, Ferrexpo з травня поточного року призупинила роботу двох ліній з виробництва окатків через борг держави із відшкодування ПДВ на понад $25 млн.

«Ми маємо зовнішнього ворога і зараз як ніколи повинні бути об’єднаними заради перемоги та майбутнього. Неповернення ПДВ Ferrexpo призводить до зменшення обсягів виробництва компанією, зменшення відвантажень нашій залізниці та портам, зменшення виручки від експорту української продукції, згортання інвестицій в нашу економіку та зменшення ВВП України», – зазначив президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков.

В умовах війни та складної зовнішньоекономічної ситуації державна підтримка стратегічних галузей, таких як залізорудна, має стати пріоритетом. Без цього країна ризикує втратити один із ключових джерел валютних надходжень і стабільності національної валюти.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2024 року Україна збільшила експорт залізної руди на 89,9% у порівнянні з 2023 роком – до 33,699 млн т. Обсяги відвантажень зросли, переважно, завдяки відкриттю морського коридору з серпня 2023 року. Виручка від експорту залізної руди з України за 2024 рік склала $2,8 млрд (+58,7% р./р.).

Основні виробники залізорудної сировини в Україні – Інгулецький ГЗК, Криворізький ЗРК, Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Суха Балка», «Рудомайн».