Україна в І півріччі скоротила експорт чавуну на чверть

Українські металургійні компанії за підсумками січня-червня 2024 року скоротили експорт товарного чавуну на 25,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 598,92 тис. т. Про це свідчать дані Державної митної служби.

У червні експорт відповідної продукції становив 91,82 тис. т, що на 3% більше у порівнянні з попереднім місяцем, й на 45,8% менше порівняно з червнем 2023 року.

Основними споживачами українського чавуну за 6 місяців є США, Італія та Польща – 451 тис. т, 36,71 тис. т та 29,9 тис. т відповідно. У червні США імпортували з України 50,02 тис. т чавуну (-35,1% м./м.), Італія – 5 тис. т (не імпортувався у травні), Польща – 3,57 тис. т (-44,4% м./м.).

Експорт чавуну з України з початку 2024 року поступово сповільнювався, й у квітні впав більш ніж удвічі порівняно з січнем. Відповідна динаміка обумовлена збільшенням переробки чавуну на внутрішньому ринку для виробництва продукції з доданою вартістю, що є у пріоритеті. Металургійні підприємства нарощували виробництво продукції на фоні відкриття морського експортного коридору, який дозволив відновити доступ на ринки, що були до повномасштабного вторгнення ключовими.

Водночас з травня відвантаження чавуну за кордон знову почали зростати, що свідчить про погіршення ситуації в галузі й зменшення попиту на готову продукцію. Зокрема в червні випуск прокату впав на 3,9% м./м., до 572 тис. т, чавуну – на 3,8% м./м., до 629 тис. т, а сталі – на 0,4% м./м., до 735 тис. т.

Погіршення результатів галузі є результатом тиску низки факторів, серед яких зниження попиту на продукцію, проблеми з енергопостачанням, нестача кадрів через мобілізацію та ін.

Зокрема, 1 червня 2024 року постановою КМУ №661 внесено зміни до «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», якою українських виробників зобов’язують купувати не менше 80% електроенергії в ЄС за європейською ціною, щоб уникнути примусового обмеження електропостачання. Раніше обов’язкова частка імпорту складала 30%.

Таке рішення уряду України може призвести до численних негативних наслідків для вітчизняних енергозалежних промислових компаній, особливо виробників залізорудної сировини та металургів. Так, частка е/е у виробництві залізорудного концентрату становить 60%, окатків – 32%, сталевої продукції в електродугових печах – 24%, доменних печах й конверторах – 3,5%.

Зростання витрат на електроенергію призводить до різкого зростання собівартості, що робить продовження випуску продукції економічно нерентабельним, а деякі підприємства ГМК попереджують, що це може спричинити повну зупинку виробництва. Загалом, обмеження поставок е/е неминуче призведе до істотного зниження виробництва та експорту.

Виручка від експорту чавуну за січень-червень 2024 року скоротилась на 26,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до $226 млн. В червні вона становила $36,4 млн, що на 44,2% менше р./р. та 5,3% більше м./м.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року Україна скоротила експорт чавуну на 5,8% у порівнянні з 2022 роком – до 1,25 млн т. Порівняно з довоєнним 2021 роком відвантаження чавуну за кордон скоротились на 61,4%, або 1,99 млн т. Виручка вітчизняних підприємств від експорту скоротилась на 26,2% р./р. – до $471,5 млн.

Найбільшим споживачем чавуну українського виробництва у 2023 році була Польща – 51,9% у грошовому еквіваленті. 21,4% експортних відвантажень припало на Іспанію та 13,1% – на США.