Україна у жовтні збільшила імпорт довгого прокату на 15% м./м.

Україна за підсумками жовтня 2023 року збільшила імпорт довгого прокату на 14,8% порівняно з вереснем 2023 року – до 18,43 тис. т. Витрати на імпорт за місяць скоротились на 2,2% м./м. – до $16,4 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Порівняно з жовтнем 2022 року, у жовтні 2023-го Україна збільшила витрати на імпорт довгого прокату в 2,2 раза. Обсяги імпорту зросли в 4,1 раза.

За підсумками січня-жовтня 2023 року Україна спожила 148,6 тис. т імпортного довгого прокату на $154,5 млн. Витрати на імпорт закордонної продукції зросли на 25,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а обсяги поставок – на 36,9%.

Найбільше в січні-жовтні 2023 року в Україну було ввезено інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення (УКТЗЕД – 7214) – 58,58 тис. т на $45,03 млн, у жовтні – 7,92 тис. т (+67,3% м./м.) на $5,77 млн (+59,8% м./м.). Також імпортовано кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі (УКТЗЕД – 7216) – 55,27 тис. т на $48,09 млн. У жовтні поставлено 7,95 тис. т (+5,5% м./м.) на $6,29 млн (+0,9% м./м.).

На третьому місці за обсягами поставок в Україну серед видів довгого прокату інші прутки та бруски з легованих сталей, порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей (УКТЗЕД – 7228) – 13,4 тис. т на $24,05 млн. За жовтень поставки такої продукції в Україну впали на 0,5% у порівнянні з попереднім місяцем – до 0,88 тис. т, а в грошовому виразі – на 35,7% м./м. – до $1,53 млн.

Найбільшими постачальниками кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі є Туреччина – 69,8% в грошовому еквіваленті. Серед основних експортерів інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення є Туреччина та Польща – 63% та 20,1% відповідно. Німеччина (41,2%) та Туреччина (19,2%) відвантажили понад 60% інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей.

Як прогнозував раніше аналітик GMK Center Андрій Глущенко, у довгостроковій перспективі імпорт прокату буде збільшуватися, особливо у час післявоєнної відбудови. Імпортні постачання стануть основним джерелом для задоволення внутрішнього попиту. У короткостроковій перспективі можна очікувати, що обсяги імпорту стабілізуються на певному рівні, який враховуватиме існуючі логістичні обмеження в умовах війни.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року Україна скоротила імпорт довгого металевого прокату на 70,5% в порівнянні з 2021 роком – до 96,06 тис. т. Витрати на імпорт за рік зменшилися на 60,6% р./р. – до $113,65 млн.

Експорт довгого прокату з України за 2022 рік становив 748,95 тис. т, що на 59,7% менше відносно показника 2021 року. У грошовому еквіваленті поставки такої продукції впали на 54,3% м./м. – до $23,84 млн.