Україна у січні-червні збільшила імпорт довгого прокату на 25% р./р.

Україна за підсумками січня-червня 2023 року збільшила імпорт довгого прокату на 25% у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року – до 88,62 тис. т. Витрати на імпорт продукції за цей період зросли на 22,4% р./р. – до $93,9 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

У червні українським споживачам відвантажено 24,9 тис. т імпортного довгого прокату, що на 74,1% більше порівняно з попереднім місяцем, та у 2,9 раза – до червня 2022-го. Витрати на імпорт зросли на 63.9% м./м. та 2,3 раза р./р.

Найбільше в січні-червні 2023 року в Україну було ввезено кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі (УКТЗЕД – 7216) – 33,64 тис. т на $29,5 млн. У червні поставлено 8,5 тис. т (+40,9% м./м.; +6,8 раза р./р.) на $7,17 млн (+36,7% м./м.; +4,7 раза р./р.).

Також імпортовано інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення (УКТЗЕД – 7214) 33,5 тис. т на $26,92 млн, у червні – 10,49 тис. т (+2,1 раза м./м.; +2,9 раза р./р.) на $8,1 млн (+2 рази м./м.; +2,8 раза р./р.).

На третьому місці за обсягами поставок в Україну серед видів довгого прокату інші прутки та бруски з легованих сталей, порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей (УКТЗЕД – 7228) – 9,39 тис. т на $15,4 млн. За червень поставки такої продукції в Україну зросли на 32,3% у порівнянні з попереднім місяцем та у 2,3 раза р./р. – до 2,25 тис. т, а в грошовому виразі – на 62,2% м./м. та у 2,5 раза р./р. – до $4,17 млн.

Найбільшими постачальниками кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі є Туреччина – 63,3% в грошовому еквіваленті. Серед основних експортерів інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення є Туреччина та Болгарія – 61,6% та 31,4% відповідно. Німеччина (56,3%) та Туреччина (16,7%) відвантажили понад 70% інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей.

Як прогнозував раніше аналітик GMK Center Андрій Глущенко, у довгостроковій перспективі імпорт прокату буде збільшуватися, особливо у час післявоєнної відбудови. Імпортні постачання стануть основним джерелом для задоволення внутрішнього попиту. У короткостроковій перспективі можна очікувати, що обсяги імпорту стабілізуються на певному рівні, який враховуватиме існуючі логістичні обмеження в умовах війни.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року Україна скоротила імпорт довгого металевого прокату на 70,5% в порівнянні з 2021 роком – до 96,06 тис. т. Витрати на імпорт за рік зменшилися на 60,6% р./р. – до $113,65 млн.

Експорт довгого прокату з України за 2022 рік становив 748,95 тис. т, що на 59,7% менше відносно показника 2021 року. У грошовому еквіваленті поставки такої продукції впали на 54,3% м./м. – до $23,84 млн.